Онтологічна першість простору у природно-правовому творінні світу

Slyvka S. "Ontological primary space in the natural and legal creation of the world"
http://science.lpnu.ua/law/all-volumes-and-issues/volume-7-number-327-20...

Автори:
1
Національний університет “Львівська політехніка”, Навчально-науковий інститут права та психології

У статті досліджується онтологічна першість простору у природно-правовому творінні світу. Наголошується, що у творінні світу простір займав ведуче місце. Разом із простором було створено необхідні природні закони. Подано авторську дефініцію простору у природно-правовому творінні світу. Людина повинна навчитися визначати свій простір, своє місце у Всесвіті, щоб зорієнтуватися у життєвих проблемах. Адже все наше життя проходить не однорідно, не однаково, що залежить від власного пересування в просторі в силу прояву своєї надмірно проявленої волі. Першість простору повинна націлювати людину на те, що спочатку потрібно навчитися знайти своє місце у Всесвіті, просторі і без природно-правової потреби не змінювати його. Тобто природно-правовий простір руйнує, повинен характеризуватися своїм постійно стабільним життєвим простором. Бог дарує свобідний вибір місця у просторі. І людина повинна сприйняти саму себе так, щоб не втрачати своєї життєвості. Для існування матерії потрібен простір і час, які є основними і загальними формами буття. Простір і час, як загальні поняття або категорії, виконують універсальні функції в теоретичній і практичній діяльності людини: виступають умовами пізнання світу – всяке знання (інформація) має просторово-часові виміри; визначають форми і засоби практичного освоєння світу людиною; конкретизують повсякденну діяльність людини; індивідуалізують явища, в тому числі людей, тобто роблять їх самими собою «завдяки» прив’язці до конкретних просторово-часових умов. Психологічний простір наповнений творчою діяльністю, в тому числі і в галузі природного права в його суб’єктивному вираженні. Ця реакція мозку на навколишнє середовище, в результаті чого появляються закони психічної діяльності, які людина і сама з’ясовує їхню природу. Звідси й появляється суб’єктивізм: людина сама себе досліджує, оцінює свою психіку, її правомірні чи неправомірні прояви

1.Bagnyuk A. L., Starodubecz V. O. (2005). Filosofiya [Philosophy]: U 4-x chast. Chastyna 2: Ontologiya. Gnoseologiya. Socialna filosofiya. Ternopil: Vydavecz` Starodubecz. 412. 2.Moltman Yu. (2005). Nauka y mudrost [Science and wisdom]: K dyalogu estestvennіx nauk y bogoslovyya / Per. s nem. M: Byblejsko-bogoslovskyj ynstytut sv. apostola Andreya, 204p. 3.Novaya fylosofskaya еncyklopedyya [New philosophical encyclopedia]: V 4t. / Yn-t fylosofyy RAN; Nauchno-red. sovet: predst. V. S. Stepyn. (2001). M: Mіsl. T.3. 692p. 4.Skotnyj V. G. (2005). Filosofiya: istorychnyj i systematychnyj kurs.[Philosophy: a historical and systematic course] K.: Znannya Ukrayiny, 576p. 5.Fyzyka: Еncyklopedyya [Physics: Encyclopedia ] / Pod red. Yu. V. Proxorova. (2003). M.: Bolshaya Rossyjskaya еncyklopedyya, 944p. 6.Filosofiya [Philosophy]: Navch. posib. / L. V. Gubers`kyj, I. F. Nadolnyj, V. P. Andrushhenko ta in. (2004).; Za red. I. F. Nadolnogo. – 4-te vyd. ster. K.: Vikar, 516p. 7.Fylosofskyj slovar. (2006). [Philosophical Dictionary] K.: A.S.K., 1056p. 8.Fylosofskyj slovar[Philosophical Dictionary] : Osnovan G. Shmydtom. 22-e, novoe, pererob. y yzd. pod red. G. Shyshkoffa (2003). / Per. s nem. / Obshh. red. V. A. Malynyna. M.: Respublyka, 575p. 9.Filosofskyj slovnyk [Philosophical Dictionary] / za red. V. I. Shynkaruka. (1973) K.: Gol. red. URE,. 600p. 10. Fyurst M., Trynks Yu. (2018). Filosofiya [Philosophy] / Per. z nim. V. Kebuladze. (2018) K.: DUX I LITERA, Instytut religijnyh nauk sv. Tomy Akvinskogo, 544p.