регулювання

У статті проаналізовано семантичну сутність поняття “обмеження” у міждисцип лінарному вимірі. Розгляд наукових джерел дає підстави стверджувати, що правове ре гулювання – це регулювання суспільних відносин, що здійснюється за допомогою права та всієї сукупності правових засобів.

Поняття “регулювання” (від лат. regulo – правило) означає упорядкування, нала годження, приведення чогось у відповідність з чимось. На нашу думку, регулювати – це визначати поведінку людей та їх колективів, спрямовувати їх функціонування та розвиток, надавати певних меж, цілеспрямовано впорядковувати.

Безумовним надбанням цивілізації, показником цивілізованого розвитку су- спільства є встановлення та забезпечення соціального порядку. Одним із ціннісних проявів характерних ознак дієвості права в суспільстві вважається відповідний правопорядок, який досягається засобами впливу, регулювання, забезпечення. Не викликає сумніву теза проте, що ціннісний вияв регулювання — це ознака стабільного суспільного розвитку. Розглянуто і надано характеристику регулюванню в контексті розгляду ефективної його дії як регулятора суспільних відносин.

Розглянуто принципи формування управлінської звітності як інструментального засобу в системі функцій управління підприємством. Аргументовано її функціональну роль та місце в сучасній системі управління залежно від специфіки і характеру діяльності підприємства. Проаналізовано підходи до встановлення критеріїв економічної доціль- ності практичного впровадження на підприємстві системи управлінського обліку та управлінської звітності (її окремих форм) з наведенням погляду авторів на функціональне призначення інформаційних потоків цього виду звітності.

Розглянуто особливості інституційного забезпечення процесів міжкультурної комунікації України в контексті реалізації її євроінтеграційного вектора. Виокремлено позитивні та негативні наслідки міжкультурної комунікації в контексті налагодження взаємовигідних відносин між державами. Акцентовано на тому, що культура окремої країни може значним чином вплинути на учасників міжкультурної комунікації. Обґрунтовано основні позиції щодо інституційного забезпечення інтеграційних процесів в Україні та його значення, виходячи із об’єктивності міжкультурної комунікації в євроінтеграційних процесах.

Розглянуто особливості митної політики України в системі публічного управління зовнішньоекономічною діяльністю держави. Акцентовано на нормативно-правовому забезпеченні митної політики в Україні, яке регулює взаємовідносини в митній сфері. Обґрунтовано основні напрями покращення нормативно-правової бази у сфері митної політики України.  Аргументовано необхідність вдосконалення митного контролю шляхом прийняття Закону України «Про митний контроль в Україні».

Розглянуто особливості митної політики України в контексті сучасних суспільних викликів. Проаналізовано досвід здійснення митної політики в розвинутих країнах світу. Здійснено оцінку нормативно-правової бази реалізації митної політики в Україні. Обґрунтовано основні напрями вдосконалення митної політики, зважаючи на негативний досвід здійснення митної політики в сучасних умовах.

Геополітичні катастрофи XX століття поставили під сумнів постулат концепції про те, що кожна людина є раціональною та прагне віднайти істину, керується лише розумом. Упродовж історії розвитку каналів поширення інформації ми постійно спостерігаємо спроби держави чи інших сильних організацій регулювати, обмежувати їхню діяльність – від превентивних (цензура) до репресивних, і часто в їх суміші. Проблема полягає у засадничій невизначеності, що саме потрібно регулювати – обіг інформації чи діяльність медіа.

Over the last few years, virtual assets have become more widespread in the market, which has manifested itself both in the growth of transactions with them and in the rapid growth of the capitalization of the cryptocurrency market. The international community and individual governments have introduced regulations for the virtual asset market, but the degree of transparency remains low. This poses risks of using virtual assets as a tool for various schemes of money laundering or terrorist financing.

The article is dedicated to the study of the content of the notion of consciousness due to modern scientific portfolios.
The author found that scientists have not come to a single common definition of legal consciousness. Consistently the new aspects of legal consciousness appear. Also analysis performed of the mental states of consciousness. In the conclusion the author formulated his own scientific position regarding the notion of legal consciousness, including the position that legal consciousness can be an ideological source of law.

The results of the critical analysis of the unification of financial and tax accounting, identified
aspects of the comparability of these types of records. Investigated parity methodological framework
set out basic principles of tax accounting standards accounting standards.
The article presents considerations concerning the problemofmethodological study of creative
functioning taxation and its unification of financial accounting. There is a lack of scholarly attention