штучний інтелект

Проектування системи автоматизованого генерування віршованих творів

 Розглянуто особливості проектування системи автоматизованого генерування віршованих творів, що відкриває нові можливості художнього мовлення та сфери шоу-бізнесу, насамперед підготовки віршів і пісень. Доволі часто тексти пісень без особливого змісту стають успішними через відсутність складних сюжетів, а також через ненав'язливість і легкість їхнього сприйняття слухачами. Проаналізовано відомі літературні джерела та наявні програмні продукти, які можуть генерувати віршовані твори, поєднуючи різні методи та алгоритми.

Управління мережами мобільного зв’язку 5G за допомогою використання технологій штучного інтелекту

The article is devoted to the problem of excessive traffic of base station cells. In order to reduce the
impact of this problem on the quality of services of mobile network operators, it is proposed to use
artificial intelligence (AI) technology to analyze and predict the load on the network. AI is great for
wireless environments, as it has a lot of data available for analysis and obtaining certain patterns.
The article proposes a model of machine learning and neural network architecture for forecasting
the load on 5G cells.

Новітні технології маркетингових досліджень та аналізу ринку

У наш час все актуальнішими для успішності підприємств стають маркетингові дослідження. Проведення маркетингових досліджень знижує ризик прийняття неправильних рішень під час аналізу та розроблення маркетингових стратегій, планування і контролю маркетингової діяльності.

Штучний інтелект і майбутнє людської праці (Огляд монографії Джорджа Ґілдера “Gaming IA”. Seattle: Discovery Institute Press, 2020).

Подано огляд книжки “Gaming AI” відомого американського автора, економіста і співзасновника Discovery Institute, Джорджа Ґілдера, в якій він доводить, що Штучний Інтелект (ШІ) не може мислити, як людина, але може змінювати умови праці і саму працю людини, її заняття. Тому він очікує, що у майбутньому ШІ контролюватиметься людиною у тих видах роботи, які є рутинними й механічними, а також допомагатиме їй у творчій роботі та навіть створювати нові творчі заняття. 

ЗАСТОСУВАННЯ ЗГОРТКОВОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ МЕЛАНОМИ ЗА ЗОБРАЖЕННЯМ НОВОУТВОРЕННЯ НА МОБІЛЬНОМУ ПРИСТРОЇ

Розглянуто сучасні методи для виявлення меланоми за зображенням новоутворення, проаналізовано їх переваги та недоліки. У статті продемонстровано прототип мобільного застосунку для виявлення меланоми за зображенням родимки на підставі згорткової нейронної мережі, котрий розробляється для операційної системи Android. Доповнено набір даних на підставі HAM10000 для навчання задля усунення незбалансованості класів та покращення показників точності мережі.

Еволюція штучного інтелекту на тлі прогресу комп’ютерних наук та інженерії (Огляд монографії Клауса Майнцера «Коли машини утвердять контроль?», Берлін-Гайдельберґ: Шпрінґер, 2020).

 Розглядається зміст та основна проблематика англомовної монографії німецького науковця й філософа, президента Європейської академії наук та мистецтв, засновника Мюнхенського центру технологій у суспільстві (MCTS), почесного професора Технічного університету Мюнхену, професора факультету математики й природничих наук Тюбінґенського університету Клауса Майнцера.

ЧАТ-БОТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ ЗМІ

Розвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів і обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, починаючи від паперових носів, закінчуючи отриманням даних через лінзи електронних окулярів. За цих умов журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми.

Розроблення системи розпізнавання людських облич для відеоспостереження

Досліджено принципи побудови систем спостереження та розпізнавання об’єктів. Наведено класифікацію способів розпізнавання людських облич. Проаналізовано роботу мережі прогресивного калібрування (ПКМ) для розпізнавання людських облич. Розроблено алгоритм розпізнавання облич, створено програмну систему розпізнавання облич і проведено її тестування.

Порівняльний аналіз програмно-апаратного забезпечення алгоритмів глибокого навчання

Автоматичний переклад, розпізнавання мови та її синтез, розпізнавання об'єктів та навіть людських емоцій – надзвичайно складні завдання, із якими легко справляються сучасні смартфони. Їх ефективна реалізація стала можливою завдяки широкому застосуванню алгоритмів штучного інтелекту та машинного навчання, серед яких надзвичайно популярними є штучні нейронні мережі та алгоритми глибокого навчання. Ці алгоритми проникли в усі галузі індустрії, а їх стрімкий розвиток неможливий без застосування апаратної акселерації та чіткої взаємодії між апаратними складовими та програмним забезпеченням.

Візія технологізації людського в контексті поступу штучного інтелекту (Рецензія на книжку Макса Теґмарка “Життя 3.0. Доба штучного інтелекту” / пер. з англ. З. Корабліна. – Київ: Наш формат, 2019. – 432 с.)

У рецензії розглянуто основний зміст та проблематику опублікованої вперше українською мовою книги відомого американського математика, фізика, дослідника технології штучного інтелекту (ШІ), професора Массачусетського технологічного інституту Макса Теґмарка.  Автор розкриває широкий спектр проблем пов’язаних із створенням ШІ. Пояснює трансформації, які загрожують самій людині та навколишньому світу внаслідок появи загального надлюдського ШІ. Людина може втратити свій привілейований статус розумної істоти, а найтрагічніше, що причетною до цього може бути технологія створена нею ж самою.