теплопровідність

Розглядається стаціонарна нелінійна задача теплопровідності для термочутливої смуги, яка нагрівається внутрішніми джерелами тепла і тепловим потоком. Отримано аналітичний розв’язок цієї задачі та виконано числовий аналіз для заданої залежності коефіцієнта теплопровідності матеріалу смуги від температури.

Розроблено лінійну та нелінійну математичні моделі визначення температурного поля, а в подальшому і аналізу температурних режимів в ізотропних просторових теплоактивних середовищах, які піддаються внутрішньому локальному тепловому навантаженню. У випадку нелінійної крайової задачі застосовано перетворення Кірхгофа, із використанням якого лінеаризовано вихідне нелінійне рівняння теплопровідності та нелінійні крайові умови і внаслідок отримано лінеаризоване диференціальне рівняння другого порядку з частковими похідними та розривною правою частиною та частково лінеаризовані крайові умови.

Розроблено лінійну та нелінійну математичні моделі визначення температурного поля, а згодом і аналізу температурних режимів у ізотропних просторових середовищах із напівнаскрізними чужорідними включеннями, які піддаються внутрішнім та зовнішнім тепловим навантаженням.

Розроблено лінійні та нелінійні математичні моделі визначення температурного поля, а в подальшому і аналізу температурних режимів у ізотропних просторових неоднорідних середовищах, які піддаються внутрішнім та зовнішнім тепловим навантаженням.

Розроблено нелінійні математичні моделі аналізу температурних режимів у термочутливій ізотропній пластині, яка нагрівається локально зосередженими джерелами тепла. Для цього теплоактивні зони пластини описано з використанням теорії узагальнених функцій. З огляду на це, рівняння теплопровідності та крайові умови містять розривні та сингулярні праві частини. За допомогою перетворення Кірхгофа лінеаризовано вихідні нелінійні рівняння теплопровідності та нелінійні крайові умови.

Проведено аналіз умов експлуатації та розрахунки теплофізичних характеристик твелів ВВЕР-1000 в 4-х річному паливному циклі для уніфікованої активної зони. Представлено короткий опис моделей розрахунку газовиділення, тиску газів під оболонкою твелів, розпухання і теплопровідності палива, провідності зазору паливо-оболонка. Теплофізичний стан твелів в активній зоні реактора є одним з основних факторів, що визначають їх працездатність.

Розроблено математичну модель аналізу теплообміну між ізотропною двошаровою пластиною, яка нагрівається точковим джерелом тепла, зосередженим на поверхнях спряження шарів, і навколишнім середовищем. Для цього з використанням теорії узагальнених функцій коефіцієнт теплопровідності матеріалів шарів пластини зображено як єдине ціле для всієї системи. З огляду на це, замість двох рівнянь теплопровідності для кожного із шарів пластини та умов ідеального теплового контакту, між ними отримано одне рівняння теплопровідності в узагальнених похідних із сингулярними коефіцієнтами.

Виготовлено композитний матеріал з порошковим наповнювачем з суміші цементу, гравію та води з додаванням порошку поліепоксиду та/або пінополістиролу. З метою ущільнення кожну суміш виливали в прес-форму, залишаючи протягом короткого періоду, після чого видаляли. Для повного затвердіння зразків під час останнього етапу використано воду. За допомогою сертифікованих методів визначено масу, міцність на стиснення і теплопровідність композиту.

Роз­роб­ле­но ма­те­ма­тич­ні мо­де­лі виз­на­чен­ня роз­по­ді­лу тем­пе­ра­ту­ри в еле­мен­тах тур­бо­ге­не­ра­то­рів, які ге­омет­рич­но опи­са­но ізот­роп­ним пів­прос­то­ром та тер­мо­чут­ли­вим прос­то­ром з ло­каль­но зо­се­ре­дже­ни­ми дже­ре­ла­ми наг­рі­ван­ня. Для цього з ви­ко­рис­тан­ням те­орії уза­галь­не­них фун­кцій у зруч­ній фор­мі за­пи­са­но ви­хід­ні ди­фе­рен­ці­аль­ні рів­нян­ня теп­лоп­ро­від­нос­ті з крайови­ми умо­ва­ми.

Одним із лідерів стінових матеріалів на сучасному ринку, який поєднує в собі високі конструкційні та теплоізоляційні властивості, є ніздрюватий бетон, зокрема неавтоклавного тверднення. Підвищення ефективності ніздрюватого бетону як теплоізоляційного матеріалу полягає, перш за все, в гранично можливому зниженні середньої густини з одночасним забезпеченням певного рівня фізико-механічних показників, необхідних для виготовлення виробів у вигляді плит.