українська мова

У статті зроблено спробу виявити семантичні особливості російських прикметників-композитів з опорними компонентами -подобный, -видный, -образный та їхніх еквівалентів – українських прикметників, об’єднаних семою подібності. З цією метою прикметники поділено на угруповання, встановлено кількість варіантів в кожному з них, розглянено способи творення та висвітлено низку питань, пов’язаних із семантичним складом українських та російських номінацій.

Досліджено префіксальні словотвірні типи дієслівних власне-термінів та навколотермінних слів української мови, які було спотворено протягом 30-х – 80-х рр. ХХ ст.

У статті досліджено типові тричленні та двочленні синтаксичні конструкції фахових текстів, їхній трансформаційний зв’язок і значеннєву відмінність. Сформульовано критерій активності/пасивності синтаксичної конструкції, спільний для тричленних та двочленних конструкцій, який ґрунтується на синтаксичній функції об’єкта. На його підставі доведено активність конструкцій з формами на -но, -то та прямим додатком.

У статті зроблено аналіз поглядів українських та закордонних термінознавців на проблему синонімії в термінолексиці. Розглянувши синонімні ряди назв мовознавчих понять, зафіксованих в українських писемних пам’ятках XVI-XVII ст., автор стверджує, що в ранні періоди розвитку термінолексики синонімія була дуже поширеним явищем і відігравала позитивну роль. Подано перелік екстралінгвістичних та інтралінгвістичних причин виникнення синонімних рядів обсягом від 2 до 11 членів.

Статтю присвячено правничій термінології як найдавнішому пласту термінологічної лексики української мови. Проаналізовано основні особливості, узагальнено стан і перспективи сучасної термінології права. Розмежовано ідеології «термін», «поняття», «терміносистема».

У статті проаналізовано українські та російські термінологічні видання, вказано на їхні особливості в галузі музейництва, виокремлено основні публікації, які стосуються різних проблем музеєзнавства.

У статті розглянуто специфіку функціювання термінів образотворчого мистецтва – колір і барва – у соціолекті футбольних фанатів. Проаналізовано номінації з фанатського мовлення, у яких використано кольоративи, та з’ясовано, які асоціації покладено в основу такого називання. Розглянуто вживання колористичної лексики в текстах фанатського фольклору: скандуваннях, гаслах, зарядах, текстовиках та піснях.

У статті розглядається специфіка й структура системної організації української термінології дизайну, визначені особливості лексико-семантичних відношень, виокремлено основні тематичні групи й підгрупи, проведено аналіз змін.

У статті досліджено словотвірні особливості українських термінів конституцій-ного права. Зокрема окреслено особливості суфіксального та префіксального способів творення термінів цієї галузі права на сучасному етапі. З’ясовано та проаналізовано продуктивність словотвірних моделей цих способів творення термінів конституційного права.

У статті проаналізовано труднощі й проблеми перекладу українською мовою з латинської риторичних термінів, вжитих і пояснених у трактаті «Про риторичне мистецтво» Теофана Прокоповича (1707 р.), з огляду на сучасні тенденції впорядкування науково-технічної термінології. На основі проведеного дослідження, а також розгляду сучасних тенденцій в українському науковому стилі зроблено висновок щодо схожості багатьох явищ і процесів у науковій мові XVIII ст. і в сучасних умовах.