Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій розвитку глобальних інноваційних кластерів Канади на основі моделі державно-приватного партнерства та виявлення їхніх особливостей протягом останніх років. У ході дослідження було сформовано гіпотезу: «у поствоєнний період Україна зможе сформувати нову інноваційну стратегію, яка забезпечить країні глобальноу конкурентоспроможність та інноваційність».
Відзначено, що університетська освіта формує сучасну креативну особистість,майбутнього фахівця глобалізованих економічних відносин, члена новітньої елітиукраїнського суспільства та активного громадянина правої держави. Відтак сучаснауніверситетська освіта в Україні покликана стати засобом, потенціалом й ресурсомрозвитку та становлення держави й інформаційної, і правової. Позаяк, недостатняправова обізнаність українського громадянства досить часто була, і є, істотноюпричиною порушень їхніх основних прав і свобод у буденних соціальних практиках, абож серйозною перешкодою у їх реалізації.
На основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні.
Розглянуто проблему формування місії університету в правовому дискурсі освітньої парадигми. Аналіз сучасних європейських та вітчизняних тенденцій університетів засвідчив актуальність переходу від простої поінформованості чи навіть просвітництва на вищий рівень формування компетентності майбутніх фахівців. Нині актуальна така система університетів, суть якої ґрунтується на якісних знаннях, компетенціях, педагогічних новаціях, розвиткові власної компетентності.
У статті визначено домінанти розвитку університетської освіти у глобалізаційному
суспільстві. Акцентовано на тому, що університет повинен не лише продукувати певні
ідеї, розвивати ті чи інші тенденції у науці, а, передусім, сприяти поступовому
суспільному розвитку, повною мірою забезпечувати запити і потреби сучасної
людини.Подолання традиційного сформованого масово-репродуктивного характеру
розвитку вищої освіти полягає у виведенні її на особистісний рівень. Значну роль у
Досліджено теоретико-правову модель діяльності вищих навчальних закладів
України, визначено її концептуальні та юридичні основи. Проаналізувавши природу
вищого навчального закладу як головного складового елементу системи вищої освіти та
ключового суб’єкта освітніх правовідносин доведено, що він є юридичною особою при-
ватного або публічного права, яка з підстав, передбачених національним законодавством,
долучається до публічних відносин і наділена адміністративними повноваженнями.
Відзначено, що вищий навчальний заклад як головний складовий елемент
Входження України у європейські та загальносвітові процеси зумовлює транс-
формацію соціокультурної парадигми й створюють нові моделі соціального буття
сучасного студентства. Впровадження нових методів студентських обмінів та
підтримання індивідуальної мобільності з боку держави створює новітній підхід у
сприянні економічного зросту країни, політичній стабільності та соціальній збалансо-
ваності громадян. Проаналізовано сучасний стан української освіти в умовах впливу
глобалізаційних процесів, розвиток академічної мобільності в Україні та охаракте-
Проаналізовано сучасні підходи до інформаційного менеджменту наукових журналів та конференцій, а також розглянуто особливості онлайн-системи Львівської політехніки, реалізованої для таких потреб за допомогою CMS Drupal.
Проаналізовано історичний розвиток вищої освіти в Україні упродовж XVII–XІХ ст., визначено її історико-правові особливості. Особливу увагу звернено на становлення й розвиток гуманітарної університетської освіти, що заклала основу вітчизняної вищої освіти й слугувала джерелом провідних ідей упродовж кількох століть її розвитку. Доведено, що генезис вищої освіти охоплює другу половину XVI – початок ХХІ ст., тобто час від зародження перших вищих українських шкіл, які діяли у Речі Посполитій, до сучасних університетів європейського типу в Україні.
Реалізовано формальний облік структури ВНЗ. Розроблено архітектуру інформаційної моделі кожної з компонент бази даних у формі діаграм “сутність-відношення”. Зокрема, розроблено структуру бази даних “Організаційна структура ВНЗ”, відображено багаторівневу модель генератора ІО ІНЗ. Облік генераторів побудовано так, що він фактично здійснює і облік усього наявного інформаційного образу ВНЗ у соціальних середовищах. Розроблено структуру бази даних обліку адміністративно затверджених зон відповідальності підрозділів за ІД ВНЗ.