управління ризиками

The application of information technologies particularly decision support systems in laboratory diagnostics and healthcare in general is becoming increasingly significant. This article presents an analysis of the implementation of a risk-based approach within management system processes and the operational activities of medical laboratories. Approaches to the identification of innovative risks in medical laboratories are substantiated in accordance with the requirements of international standards governing laboratory practice.

У статті представлено інтегрований підхід до управління проєктними ризиками в розподілених ІТ-командах, що поєднує експериментальну методологію «Інженерія хаосу», імовірнісне моделювання на основі методу Монте-Карло та системну структуру «Реєстру ризиків». Метою дослідження є створення науково обґрунтованої моделі управління ризиками в розподілених ІТ- командах, яка інтегрує часову динаміку ризиків, їх каскадні взаємозв’язки та адаптивне оновлення параметрів на основі зворотного зв’язку, отриманого в процесі експериментів згідно методології «Інженерія хаосу».

Проаналізовано фундаментальну модель SOAR (Security Orchestration, Auto- mation, and Response) у контексті кібербезпеки віртуальних мереж. Охарактеризовано синтез основних концепцій оркестрації, автоматизації та реагування, які є критичними елементами сучасних підходів до управління ризиками та захисту інформаційних систем. Особлива увага приділена інтеграції SOAR із наявними технологіями кібербезпеки, такими як SIEM, EDR, XDR, що дає змогу формувати єдину екосистему безпеки, забезпечуючи швидке виявлення загроз, їх класифікацію та оперативне реагування.

У статті розкрито шляхи адаптації міжнародного досвіду регулювання земельних відносин в Україні. Проаналізовано досвід Франції, Великобританії, Бельгії, Нідерландів, Швеції, Греції, Іспанії, Португалії, Італії, Німеччині. З’ясовано, що Україні слід займатися пошуком своїх векторів розвитку земельних відносин, відповідаючи на велику кількість складних питань, що виникатимуть під час цього процесу.

Стаття присвячена дослідженню сучасних управлінських технологій у забезпечені конкурентоспроможності підприємства. Здійснено ґрунтовне дослідження теоретичних положень та підходів до визначення управлінської технології та чинників, що впливають на успішність її реалізації. Узагальнено класифікацію інноваційних управлінських рішень, до складу якої входять впровадження, тренінг або підготовка кадрів, консалтинг, трансферт та інжиніринг, аудит.

Висвітлено основі теоретичні та методичні засади управління ризиками страхових компаній в Україні. Досліджено динаміку та особливості розвитку страхового ринку, визначені основні тенденції. Проаналізовано етапи формування комплексних страхових систем управління ризиками, встановлено, що система управління ризиками страхових організацій передбачає ідентифікацію і специфікацію ризиків, визначення цілей і методів управління ризиками, формування і розвиток операційної системи управління ризиками.

Прийняття соціально відповідальної практики управління організацією сприяє більшій інформованості під час ухвалення рішень, що грунтується на кращому розумінні очікувань суспільства, передбаченні ризиків і можливостей. Відповідальне управління організацією здатне поліпшити її стосунки із зацікавленими сторонами. Заохочення слідувати нормативним зобов’язанням веде до рішень, які з більшою вірогідністю отримають підтримку і довіру тих, хто їх реалізує і на кого вони впливають. Результатом може бути вдосконалення практик управління ризиками і поліпшення репутації організації.

На сучасному етапі розвитку економіки України в рамках міжнародного співробітництва, важливим аспектом функціонування організації є проінформованість та освіченість як працівників відділу ризик-менеджменту, так і всього персоналу у сфері управління ризиками, які виникають у процесі здійснення зовнішньоторговельних операцій. Адже своєчасне реагування у ризикових ситуаціях або ж запобігання появи ризиків у зовнішньоекономічній діяльності мінімізує можливі втрати у майбутньому.

Стратегія компанії в сфері ризиків продиктована стратегією діяльності підприємства. Для побудови стратегії ризик-менеджменту важливим є визначення всіх чинників, які можуть вплинути на відхилення від встановлених стратегічних цілей. Стратегія ризик- менеджменту будується на основі стратегічних цілей і задач, які визначають за результатами аналізу зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства і зовнішнього і внутрішнього контексту ризику.