У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.
У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.
У статті досліджено специфіку взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом вибухових речовин і вибухових пристроїв, взаємодію слідчого з оперативними службами на етапі розгляду інформації про ознаки складу злочину, відмінність ситуацій взаємодії за суб'єктами взаємодії і за порядком залучення співробітників оперативних апаратів до спільної діяльності.
Одним із основних елементів цивільного права є його принципи. Система принципів цивільного права зазнає постійних змін. Його кількість, як і кількість інших цивільно-правових інститутів, стає ширшою та розширеною. Можна знайти науково-теоретичну дискусію про формування принципу співробітництва та принципу партнерства в цивільних та інших видах відносин. Правові форми взаємодії суб'єктів суспільних відносин різні і вони відомі в усіх галузях права. Це може бути підприємницька діяльність у межах певної юридичної особи, різні види договорів, а також фідуціарні відносини.
Стаття присвячена проблемі формування методичного базису для проведення економічного оцінювання взаємодії у інноваційних процесах. На основі дослідження методичних положень оцінювання інноваційних процесів у наукових публікаціях та формах статистичної звітності розкрито основні складові методичного базису економічного оцінювання систем взаємодії в інноваційних процесах регіону. Методичний базис містить обґрунтування таких елементів як принципи оцінювання, завдання та функції оцінювання, суб’єкти та об’єкти, етапи оцінювання.
Зроблено спробу визначення місця діяльності інституцій громадянського суспільства у функціонуванні мілітаризованих органів державної влади. Наведено приклади співробітництва громадських організацій з Національною поліцією, Збройними силами України, Державною кримінально-виконавчою службою, окреслено механізми такої взаємодії. Розглянуто проблематику межі між допомогою та перебиранням функцій між громадськими організаціями та органами державної влади.
Здійснено аналіз динаміки розвитку неурядових громадських організацій в роки незалежності України. Запропоновано власну етапизацію еволюції системи громадських організацій. Окреслено характерні особливості та проблеми взаємодії органів державної влади й інститутів громадянського суспільства. Виділено специфіку громадських організацій, акцентовано увагу на ефективному використанні їх досвіду для перспектив розвитку громадянського суспільства.
Розглянуто організацію забезпечення транспортної безпеки як на транспорті взагалі, так і на його основних видах зокрема. Доведено відсутність нормативно-правових актів, які безпосередньо спрямовані на вирішення проблеми взаємодії суб’єктів забезпечення транспортної безпеки на різних видах транспорту між собою. Визначено основні керівні нормативно-правові документи, які регламентують роботу суб’єктів забезпечення транспортної безпеки та їх недосконалість у питаннях взаємодії.
Розглянуто теоретичні підходи до розуміння сутності міжкультурної комунікації в публічному управлінні. Проаналізовано основні підходи науковців щодо розуміння сутності поняття міжкультурної комунікації дослідниками у науковій літературі та зроблено їх узагальнення. Представлено взаємозв’язок міжкультурної комунікації з іншими науками та світоглядними відходами. Здійснено оцінку різних аспектів міжкультурної комунікації.
Анотація. За лексемами агресії і нетолерантності постає воля комунікантів і «своє» розуміння моральних цінностей та принципів, як і поняття свободи спілкування та справедливості. Рівень свідомості реципієнта, мовця – неоднаковий: він регулює максималізацію або мінімалізацію добору комунікативних засобів. Максимальний рівень некоректності висловлювань у соціальних мережах подекуди сягає правопорушень адміністративного характеру – статті 173 КУпАП.