Досліджено особливості взаємодії суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ «Львів авто хаб» із митними органами України. Визначено ключові проблеми, що усклад- нюють митне оформлення та впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Здійснено аналіз нормативно-правового регулювання, ідентифіковано основні бар’єри у комунікації між бізнесом і державною митною системою.
Дослідження суспільства в правовому аспекті пов’язане з питанням держави, оскільки вона є формою організації суспільства. Держава виступає як інститут управління суспільством. У цьому контексті взаємовідносини між суспільством і державою є однією з найскладніших проблем юриспруденції. Йдеться про встановлення ефективних способів і каналів комунікації. У теорії управління соціально-економічними процесами контроль розглядається як одна з основних функцій.
У статті здійснено комплексне дослідження запобігання органами прокуратури кримінальних правопорушень у сфері довкілля з використанням бюджетних коштів. Визначено та з’ясовано сутність соціально-правового статусу прокуратури України в державному механізмі запобігання кримінальних правопорушень у сфері довкілля з використанням бюджетних коштів, досліджено становлення прокуратури як суб’єкта запобігання злочинам.
This article considers the problem of formalization of elements and binary connections of multifunctional data, which are components of cyber-physical systems. The concept of a free and active element of a complex system and its classes relatively interact with environment resources and consumer information messages. Six attributes of binary relationship elements such as information, material, energy, optics, management, and general have been classified. The table shows four classes of active interaction between elements of complex systems of signs.
У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.
У статті окреслено особливості розвитку взаємодії суб’єктів кодифікації національного трудового законодавства. Відзначено, що рівень дійсної реалізації прав працівниками і роботодавцями визначає і характер взаємодії суб’єктів кодифікації трудового законодавств, що виникає у зв’язку з процесом реалізації громадянами конституційного права на працю. Тому для забезпечення рівних можливостей участі у кодифікаційних роботах працівників і роботодавців у Трудовому кодексі України варто чітко визначити їх основні права.
У статті розкрито феномен релігійної ідентичності в межах філософсько-правового дискурсу. Визначено два найпоширеніших підходів до розуміння релігійної ідентичності: Перший підхід, розглядає дефініцію релігійної ідентичності як категорію релігійної свідомості, змістом якої є розуміння співвідношення з ідеями й цінностями, вона актуалізує загальну релігійну самохарактеристику індивідуума, тобто індивідуальне ставлення до священного, що може бути виражене в особистісній установці людини стосовно надприродних особливостей окремих символів.
У статті розкрито механізми впливу релігійних організацій на міжнародні відносини та динаміку їх впливу на вирішення міжнародно-правових проблем в умовах глобалізації. В умовах глобалізації світових процесів й зростання тенденцій до взаємозалежності в міжнародних відносинах релігія виступає оптимальним модусом самоідентифікації окремих країн, міждержавних об’єднань і спілок. Нині простежуємо, зростання кількості міжнародних релігійних організацій і фондів, релігійних партій і рухів, функціонування і діяльність яких має міжнародний характер.
У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.
У статті досліджено специфіку взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом вибухових речовин і вибухових пристроїв, взаємодію слідчого з оперативними службами на етапі розгляду інформації про ознаки складу злочину, відмінність ситуацій взаємодії за суб'єктами взаємодії і за порядком залучення співробітників оперативних апаратів до спільної діяльності.