Європейський Союз

Ми все частіше вживаємо термін штучний інтелект. У повсякденному житті ми майже не усвідомлюємо, що контактуємо з ним і використовуємо його. Він трапляється в різних сферах життя людини. На сьогодні штучний інтелект не має вичерпного законодавства. У цій сфері діє низка держав зі своїми лідерами. До них належать Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Європейський Союз. У сфері використання штучного інтелекту є низка підписаних декларацій, регламентів і процедур, але повної нормативної бази ще немає або вона перебуває лише на початковому етапі і потребує впровадження в суспільстві.

У статті розкрито потенціал гармонізації національного трудового законодавства щодо європейських стандартів у контексті євроінтеграції України. У контексті євроін теграції України конститутивні засади реалізації права на працю повинні формуватися на домінантах: забезпечення максимальності законодавчо визначених трудових прав й гарантій, оптимальності можливостей їх реалізації та ефективного запобігання пору шенням трудових прав працівників.

Дана стаття розглядає процес підготовки та вступу держави до Європейського Союзу (ЄС) з акцентом на роботу вищих органів влади. Автори аналізують ключові аспекти та етапи, які включають в себе перехід до європейських норм і стандартів, а також реформи, необхідні для відповідності стандартам ЄС. Стаття досліджує роль парламенту, уряду, та інших органів влади у впровадженні європейських політик та законодавства, а також оцінює їхню ефективність у цьому процесі.

Стаття “Правові аспекти боротьби з дезінформацією в Європейському Союзі: уро- ки для України» детально описує та аналізує проблему пов’язану з великою кількістю неправдивої, маніпулятивної та вкрай шкідливої інформації, з якою змушена стикатись кожна сучасна людина. Приділяється особлива увага законодавчому регулюванні інформаційної сфери, заходах спрямованих на покращення інформаційної безпеки в Європейському Союзі та Україні.

З’ясовано ключові особливості реалізації проєктів у рамках “Постійно структурованої співпраці” (PESCO) та їх перспективи із врахуванням пандемії коронавірусу та того факту, що російсько-українська війна з 2014 року вийшла за рамки регіональної і торкнулась основ міжнародної та європейської безпеки. Проаналізовано Стратегічний огляд PESCO 2020 та вказівки для наступного етапу PESCO (2021-2025) щодо загальної мети, ключових цілей політики, процесів, а також стимулів для покращення виконання більш нагальних зобов'язань.

Стаття присвячена проблемі особливостей експорту сертифікованої молочної продукції в країни Європейського Союзу (ЄС) в умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України. Проаналізовано натуральні та вартісні показники експорту Україною сертифікованої молочної продукції до країн світу та до ЄС за 2016–2021 рр. Ідентифіковано основні сьогоденні проблеми експорту молочної продукції та запропоновано основні вектори формування структури експорту молочної продукції українських виробників в країни ЄС.

У статті здійснено аналіз місця та ролі судді у процедурі примирення сторін в адміністративному судочинстві України та держав-членів ЄС. Встановлено, що в Україні існує проста модель суб’єктного складу примирення сторін в адміністративному судочинстві, котра характеризується певними елементами відносно ускладненої моделі відповідного суб’єктного складу (суддя спонукає сторінони спробувати примиритись, однак, не надає їм певних варіантів примирення, які повинні ними бути розглянуті).

У статті здійснено всебічний аналіз загальнотеоретичних та конституційно-правових засад регламентації права людини на охорону здоров’я в державах Європейського Союзу, зокрема визначено особливості його реалізації з метою можливої імплементації у національне законодавство України.

У статті проаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськими трендами та проблемами в сфері енергетики.

У статті визначено та проаналізовано міжнародні стандарти становлення екологічних обов’язків людини і громадянина, зокрема передумови та умови їх становлення, основні етапи їх розвитку та особливості закріплення на законодавчому рівні. З’ясовано, що інститут екологічних обов’язків як цілісне утворення характеризується єдністю змісту, яка виражається в загальних положеннях, правових принципах або сукупності використовуваних правових понять, єдності правового режиму регульованих суспільних відносин.