Існує значна кількість підходів до трактування, аналізування та посилення КСП країн. За умов євроінтеграції України вважаємо країни ЄС ключовим орієнтиром для підвищення її глобальної КСП. Європейська інтеграція має значний позитивний вплив на розвиток і КСП ЄС. Однак, в останні десятиліття вона дещо погіршилось порівняно з глобальними лідерами внаслідок динамічних змін міжнародного середовища.
У статті досліджується сучасний стан та перспективи української євроінтеграції з погляду наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, проведення відповідних змін у нормативно-правовій базі України та їх реалізації. Особливий акцент зроблено на визначенні особливостей наближення українського законодавства у різних сферах, проблемах дефініції цих процесів та труднощів, що виникають під час їхньої реалізації. Проаналізовано сучасний стан проведення реформ відповідно до завдань Порядку денного асоціації, визначено основні проблеми.
У статті проаналізовано ініціативи ЄС, які запобігають та протидіють радикалізації, зменшують вплив деструктивного контенту, а також спрямовані на вдосконалення вміння відрізняти об’єктивну інформацію від фейків та дезінформації. Наголошено, що боротьба ЄС з радикалізацією, екстремізмом й тероризмом базується на чотирьох «стовпах»: запобігти, захистити, переслідувати, відповісти.
У статті зроблено огляд безпекових програм ЄС, проаналізовано їхню інституційну основу та реалізацію конкретних проєктів, покликаних розширити співпрацю держав-членів в оборонному та безпековому секторах. Йдеться про Постійну структуровану співпрацю з питань безпеки і оборони (Permanent Structured Cooperation, PESCO); Координований щорічний огляд оборони (the Coordinated Annual Review on Defence, CARD) та Європейський оборонний фонд (European Defence Fund, IDF).
Розглянуто принципи правового регулювання публічних закупівель в Європейсь-
кому Союзі щодо адаптації в національне законодавство в умовах реформування
державного управління та розвитку інформаційного суспільства. Проаналізовано
принципи гласності, пропорційності, прозорості, взаємного визнання, справедливості,
об’єктивності, мінімальної вартості з позиції практики Суду ЄС у контексті розвитку
принципу транспарентності публічної влади в державах-членах ЄС та впровадження
інформаційно-комунікаційних технологій.
Досліджено передумови та наслідки виходу Великобританії з Європейського Союзу для Північної Ірландії. Актуалізує таке дослідження факт, що Північна Ірландія та деякі інші регіони Сполученого Королівства після референдуму щодо Brexit заявили про свої сепаратистські наміри. У разі вдалого врегулювання цієї ситуації, задоволення потреб регіонів із збереженням пріоритету національного інтересу Великої Британії загалом та збереження унітарності монархії такий досвід може використати Україна у вирішенні подібних ситуацій, зокрема стосовно східних регіонів.
Розглянуто проблеми удосконалення нормативно-правового регулювання надання адміністративних послуг в Україні в контексті адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу. Проаналізовано поняття “адміністративна послуга”, співвідношення адміністративної та публічної послуги, принципи надання адміністративних послуг, стандартизація у зазначеній сфері, адміністративно-правове регулювання надання адміністративних послуг, напрями удосконалення законодавства спрямованого на підвищення якості.
У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти нормативно-правового регулювання адміністративної відповідальності у сфері трудової міграції. Проаналізовано склади адміністративних правопорушень у сфері трудової міграції, передбачені чинним законодавством. Розглянуто окремі аспекти гармонізації національного законодавства щодо адміністративної відповідальності з законодавством країн-членів Європейського Союзу. Визначено проблемні питання та запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правової бази.
Проаналізовано Україну як одного з ключових членів Східного партнерства. Зазначено, що Україні необхідно модернізувати економіку та зміцнити свої позиції як на ринку Східної Європи, так і в Європейському Союзі. Наголошено, що Україна повинна здійснити інституційні реформи та раціонально керувати коштами, що надані Європейським Союзом. Також наголошується, що Україні слід створити сприятливі умови для іноземних інвесторів, полегшити умови ведення бізнесу, сприяти захисту інтелектуальної власності.
Розглянуто поняття “енергетична дипломатія” та особливості її провадження, виокремлено першочергові завдання для розвитку енергетичної дипломатії у зовнішній політиці України.