Принципи призначення покарання є окремою категорією кримінального права. Думки науковців щодо визначення поняття принципів призначення покарання та їх видів розходяться. Конкретний вичерпний перелік видів таких принципів сформулювати неможливо. Їх може бути безліч. Проте, в кримінально-правовій літературі всі дослідники проблеми призначення покарання обов’язково включають до видів принципів призначення покарання принцип справедливості.
Як захід державного примусу, покарання має відповідати певним вимогам і призначатися відповідно до відповідних принципів. Воно не повинно бути жорстоким, воно повинно використовуватися лише як крайній засіб для забезпечення законності, воно повинно використовуватися лише для вчиненого злочину та відповідати іншим вимогам законодавства та моральним засадам суспільства. Ефективність і законність призначення покарання, як важливого елемента діяльності суду у кримінальному провадженні, залежить від дотримання відповідних засад його призначення.
Принцип справедливості покарання є одним із найважливіших вихідних положень, закріплених у кримінальному законі, що вимагає забезпечення мети покарання шляхом врахування судом усіх обставин, що стосуються кримінального правопорушення та винного.
Безсумнівно, що в Україні принцип справедливості в судовій системі та законі загалом займає одне з найважливіших місць і тісно пов’язаний з такими категоріями, як «верховенство права», «рівність усіх перед законом» тощо. Це критерій чесного вирішення справи, ідеал, до якого слід йти і керуватися законом.
Принцип справедливості відіграє важливу роль у правовому регулюванні різних сфер суспільних відносин, але найбільш тісно пов'язаний з інститутом призначення покарання.
Особливістю принципу справедливості є те, що він органічно входить у зміст усіх інших принципів призначення покарання – законності, гуманізму, рівності перед законом, відповідальності за вину, індивідуалізації та зводить їх до певної системи. Питання правового механізму реалізації принципу справедливого призначення покарання потребувало і потребує наукового дослідження.
Реалізація принципу справедливості у покаранні має виявлятися у відповідності злочину та покарання. Таке дотримання має відображати кримінальне законодавство. У цьому випадку кримінальний закон буде справедливим – і це залежить від законотворчості, а реалізація принципу справедливості з метою покарання залежить від правозастосування. Недотримання принципу справедливості у правотворчості тягне за собою його порушення при застосуванні кримінального закону. Однак наявність справедливого кримінального закону не означає, що принцип справедливого призначення покарання не буде порушено в процесі його застосування. Цей принцип найчастіше порушується у правоохоронній діяльності державних органів та їх посадових осіб.
У правозастосуванні принцип справедливості, перш за все, виявляється в оптимальному співвідношенні загального та спеціального кримінального права. Особа, яка вчинила злочин, має бути засуджена для забезпечення виправлення засудженого для запобігання нових злочинів. Тільки в цьому випадку покарання можна вважати справедливим.
1. Poltavetsʹ V. (2005). Zahalʹni zasady pryznachennya kryminalʹnoho pokarannya za kryminalʹnym zakonodavst-vom Ukrayiny [General principles of criminal punishment under the criminal law of Ukraine], Luhansʹk, RVV LAVS, 240 p. [In Ukr.]
2. Veliyev S. (2004). Printsipy naznacheniya nakazaniya [Principles of sentencing]. Sankt-Peterburg, Izdatel'stvo R. Aslanova «Yuridicheskiy tsentr Press», 388 p. [In Rus.]
3. Selivanov V. (2004). Buttya prava i spravedlyvistʹ [The existence of law and justice]. Yurydychnyy visnyk, № 4, P. 43-49. [In Ukr.]
4. Klymenko K. (2007).Spravedlyvistʹ yak osnova pravozastosovnoyi diyalʹnosti [Justice as the basis of law enforcement]. Pravo Ukrayiny, № 8, P. 30-33. [In Ukr.]
5. Zelensʹkyy S. (2013).Funktsionalʹne pryznachennya spravedlyvosti u kryminalʹnomu provadzhenni [Functional purpose of justice in criminal proceedings]. Yurydychnyy chasopys Natsionalʹnoyi akademiyi vnutrishnikh sprav, № 2, P. 97-101. [In Ukr.]
6. Kovalʹ I. (2006). Pravo na spravedlyvyy sud: praktyka Yevropeysʹkoho sudu z prav lyudyny shchodo Ukrayiny [The right to a fair trial: the case law of the European Court of Human Rights on Ukraine]. Pravo Ukrayiny, № 10, P. 129-132. [In Ukr.]
7. Zahursʹkyy O. (2011). Zabezpechennya dostupnoho i spravedlyvoho sudochynstva yak priorytet kryminalʹno-protsesualʹnoyi polityky Ukrayiny [Ensuring accessible and fair justice as a priority of criminal procedure policy of Ukraine]. Publichne pravo, № 3, P. 176-181. [In Ukr.]
8. Kuchynsʹka O. (2011). Zmist pryntsypu spravedlyvosti u kryminalʹnomu sudochynstvi Ukrayiny [The content of the principle of justice in the criminal justice of Ukraine]. Chasopys Natsionalʹnoho universytetu «Ostrozʹka akademiya». Seriya «Pravo», № 1, P. 1-12. [In Ukr.]
9. Mal'tsev V. (2004). Printsipy ugolovnogo prava i ikh realizatsiya v pravoprimenitel'noy deyatel'nosti [Principles of criminal law and their implementation in law enforcement]. Sankt-peterburg : Izdatel'stvo «Yuridicheskiy tsentr Press», 694 p. [In Rus.]
10. Gorodnova O. (2013). Fenomen spravedlivosti kak kriteriy otsenki i modernizatsii ugolovnogo zakona i nakazaniya: filosofsko-eticheskiy, istoricheskiy i pravovoy aspekty[Phenomenon of justice as a criterion for assessing and modernizing criminal law and punishment: philosophical and ethical, historical and legal aspects]. Moskva : Yurlitinform, 384 p. [In Rus.]
11. Nikitin A. (2014). Pryntsypy ta zahalʹni zasady pryznachennya pokarannya [Principles and general principles of sentencing]. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho hu-manitarnoho universytetu, №7, P. 187-190. [In Ukr.]
12. Fedorov M. (2013).Ponyattya vyny u suchasniy yurysprudentsiyi [The concept of guilt in modern jurisprudence]. Nauka i pravookhorona, № 2, P. 140-147. [In Ukr.]