Анотація. Злочинні організації є складними та організованими утвореннями, що існують у суспільстві з метою здійснення незаконної діяльності та отримання прибутку за допомогою злочинних методів. Однією з ключових характеристик таких організацій є їхня ієрархічна структура, яка відіграє важливу роль у функціонуванні та стійкості цих груп. Вона дозволяє ефективно розподіляти обов'язки, контролювати діяльність членів і забезпечувати тривалу діяльність організації, незважаючи на зовнішні загрози.
Для слідчої та судової практики велике значення мають наукові дослідження форм організованої злочинності, зокрема розроблення таких елементів криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень, які вчиняються організованими групами, злочинними організаціями, як форми, способи, ознаки організованих злочинних утворень; види корумпованих зв’язків з державними службовцями; рольові функції і типологічні особливості членів кримінальних утворень; обстановка, способи вчинення кримінальних правопорушень, їх наслідки.
Стаття висвітлює проблему організації та функціонування ієрархічних структур у злочинних угрупованнях. Автор розглядає, як ієрархія забезпечує ефективність, контроль і стійкість злочинних організацій, а також звертає увагу на виклики, які вона створює для правоохоронних органів. Особливо це стосується питань відповідальності, коли лідери делегують виконання злочинів нижчим рівням, що ускладнює притягнення до відповідальності керівництва.
У статті розглядається ієрархія як одна з ключових характеристик найнебезпечнішої форми співучасті — злочинної організації. У Кримінальному кодексі України відсутнє чітке законодавче визначення терміну "ієрархія", що створює певні труднощі для правоохоронних органів, прокуратури та судових органів під час визначення наявності або відсутності цієї ознаки при розслідуванні злочинів, вчинених злочинними організаціями. У статті також розглядається етимологічне значення терміну "ієрархія", проводиться аналіз наукових точок зору щодо його оновлення та уточнення. Зроблено огляд юридичної літератури, рішень Верховного Суду України та міжнародно-правових актів, що регулюють питання ієрархічної структури у злочинних організаціях. На основі цього автор пропонує власне визначення терміну "ієрархія" та критерії для його оцінки.
1. Звіт Національної поліції України про результати роботи у 2023 році URL: https://data.gov.ua/dataset/974d5613-7c35-43dc-992d-bc8f9a1662e2/resourc... ...
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2341-14
3. Іваненко I.B. (2006). Злочинна організація: окремі аспекти сучасного розуміння та відмінність від організованої групи. Часопис Київського університету права, N1. С. 144-147.
4. Юридична енциклопедія. (1999). Редкол.: Ю.С. Шемшученко T (гол. редкол.) та Ін.-К. Українська енциклопедія, Т: 2. 741 с.
5. Новий тлумачний словник української мови в 4 T. (1999). Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. К.АКОНІТ, т.2. 910с.
6. Л.Н. Демидова. (2002). Проблеми законності. Вип. 55.X. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, C 201-204.
7. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України у 2 ч. (2001). За заг. ред. М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка. Загальна частина К.:ФОРУМ,. 386 с.
8. Кваша О.О. (2013). Співучасть у злочині: структура. К. Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького НАН України. 560.с.
9. Хавронюк М.І, Мельник М.І. (2000). Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-правовий аспект). Право України. N6 4. С. 59-64.
10. Новицький Г. В. (2003). Злочинна організація як форма співучасті. Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України. Матер. міжнар. наук.-практ. семінару [Харків] 1-2 жовт. 2002 р. / редкол.: Сташис В. В. (голов. ред.) та ін. Xарків : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, С. 139–143.