Анотація. У сучасному світі стрімко зростає вплив технологій на міжнародні відносини та правову систему, що зумовлено, зокрема, розвитком інформаційних технологій. Глобалізація охопила економічну, політичну, культурну сфери суспільства, що обумовило актуальність даної роботи.
Останнім часом у науковій спільноті обговорюється розвиток різноманітних концепцій конституціоналізму, таких як транснаціональний (глобальний), міжнародний (інтернаціональний), багаторівневий та інші, що передбачають створення та реалізацію стандартів, що призначені для вирішення глобальних проблем, до яких прийнято відносити запобігання війнам, розвиток та координація міжнародних відносин на мирній основі, ліквідація голоду та злиднів, раціональне використання природних ресурсів, запобігання тероризму та забезпечення безпеки тощо.
Досліджено особливості розвитку стартап-індустрії в Україні до повномасштабного російського вторгнення. Автори проаналізували вплив війни на стартап-індустрію України в умовах глобалізаційних викликів, виявили негативні, а також віднайшли позитивні наслідки впливу військово-політичних чинників. Результати дослідження за темою роботи дали змогу запропонувати можливі сценарії майбутнього розвитку вітчизняної стартап-діяльності, проаналізувати перспективи та напрями розвитку на- ціональної стартап-індустрії у післявоєнний період України.
Розглянуто особливості інституційного забезпечення процесів міжкультурної комунікації України в контексті реалізації її євроінтеграційного вектора. Виокремлено позитивні та негативні наслідки міжкультурної комунікації в контексті налагодження взаємовигідних відносин між державами. Акцентовано на тому, що культура окремої країни може значним чином вплинути на учасників міжкультурної комунікації. Обґрунтовано основні позиції щодо інституційного забезпечення інтеграційних процесів в Україні та його значення, виходячи із об’єктивності міжкультурної комунікації в євроінтеграційних процесах.
У статті автором сучасний стан та використання концепції державного суверенітету в міжнародному праві. Автор аналізує питання обмеження суверенітету з позиції реальних та недавніх прикладів у міжнародній практиці. У статті також робляться спроби простежити еволюцію уявлень про державний суверенітет та аналізуються різні теоретико-правові підходи до ознак суверенітету.
У статті визначено та проаналізовано міжнародні стандарти становлення екологічних обов’язків людини і громадянина, зокрема передумови та умови їх становлення, основні етапи їх розвитку та особливості закріплення на законодавчому рівні. З’ясовано, що інститут екологічних обов’язків як цілісне утворення характеризується єдністю змісту, яка виражається в загальних положеннях, правових принципах або сукупності використовуваних правових понять, єдності правового режиму регульованих суспільних відносин.
Розглянуто глобалізацію як новий тип суспільного розвитку в контексті формування нової геостратегічної реальності, що супроводжується утвердженням нових ціннісних координат, якісною зміною принципів і структури світу, модернізацією соціальної, політичної, економічної та державно-управлінської систем. Узагальнено теоретико-методологічні основи дослідження проблем глобалізації в міждисциплінарному дискурсі. Проаналізовано альтернативні форми та виклики глобалізації національним державам і соціальним практикам, професійної ідентичності та національної свідомості службовців.
У статті окреслено роль правової культури та її вплив на формування і розвиток правового суспільства, оскільки будівництво громадянського суспільства, демократичної, правової держави – це не тільки внутрішньополітична потреба, але й зовнішня необхідність, яка диктується розвитком України в умовах глобалізації. По суті, за всієї різноманітності світ єдиний у тому, що справжній прогрес здійснюється лиш там, де створені суспільні умови для розкриття головного ресурсу цивілізації — людини.
Досліджено вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на формування, функціонування та розвиток митних систем різних країн світу. Ідентифіковано і проаналізовано сучасні та перспективні тенденції розвитку митних органів у глобальному та зокрема європейському середовищі. На підставі отриманих результатів дослідження обґрунтовано уніфіковане функціональне призначення митних органів у контексті формування єдиного митного простору.
Досліджено проблему трудової міграції в умовах глобалізації. Трудова міграція
відіграє найважливішу роль у сучасному світовому міграційному процесі населення.
Зазначено, що процеси глобалізації за своїм змістом є культурними, соціальними,
економічними, політичними “викликами” для України. Глобалізація як позитивно, так
і негативно впливає на розвиток українського суспільства і держави.