особа

Правовий статус особи: методологічно-концептуальний аналіз

Анотація. Стаття присвячена аналізу концептуально-методологічних чинників сучасного розуміння правового статусу особи. Умотивовано, що правовий статус виступає підтримкою та медіатором відносин держави, суспільства та особи в парадигмі правового простору.

Обґрунтовано, що питання трансформації правового статусу особи має синергетично-комбінаторну природу, що зумовлена розширенням його елементного складу, шляхом обов’язкового включення таких елементів як принципи права та законні інтереси та віртуалізацією й глобалізацією суспільної реальності.

Правова ідентичність: структурування смислового простору

У статті обґрунтовано положення про доцільність вважати правову ідентичність як особливу форму соціальної ідентичності та розкрито її сутність як юридичної категорії.

Особливості соціально-психологічного розвитку особи як підстави виникнення кримінальної відповідальності

З’ясування соціально-психологічного аспекту особи завжди передбачає дослідження закономірностей формування певної внутрішньої структури особи та виконання нею функції регулятора поведінки. Формування цієї структури особи відбувається поступово з моменту її народження під впливом різноманітних факторів.

Щоб бути суб’єктом будь-якого суспільного відношення, людина повинна досягти певного рівня психофізичного та соціального розвитку, який дасть їй можливість усвідомлювати та керувати своєю поведінкою, а отже і нести відповідальність за неї.

Честь та гідність особи: проблема кримінально-правової охорони

В статті вказується, що честь та гідність особи виступають як важливий чинник і невід’ємна складова її конституційних прав і свобод. Починаючи з античності, у багатьох нормативно-правових актах: римському праві, Дигестах Юстініана, у законодавстві Київської Русі та інших європейських держав прослідковується прагнення шляхом законодавчої політики держави захистити права, честь та гідність в першу чергу привілейованих соціальних класів, а в подальшому і вільних людей.

Концепт моделі «поведінки» у філософсько-правовому дискурсі

У статті на основі значної джерельної бази комплексно проаналізовано визначення
термінів «поведінка» та «діяльність», простежено розвиток дефініцій у правознавчому
аспекті, з’ясовано їхні основні ознаки та характеристики. Здійснено спробу доведення,
що поняття «поведінка» та «діяльність» становлять основу філософеми девіантної
поведінки.

Iнститут відповідальності держави перед особою як форма реалізації гарантій прав і свобод людини та громадянина

Висвітлено питання щодо сучасних підходів до формування інституту відповідальності держави перед особою. Зроблено спробу проаналізувати відносини “особа – держава” у сфері реалізації гарантій держави зі забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Встановлено, що однією із причин безвідповідальності держави у цьому питанні є відсутність ефективних механізмів реалізації такої відповідальності.