правовий статус

У статті схарактеризовано особливості функціонування органів судових органів як суб’єктів системи адміністративно-правового гарантування діяльності релігійних організацій в Україні. Реалізація судовими органами адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій здійснюється системою судів загальної юрисдикції, адміністративними судами, Верховним Судом України, що діють на єдиних засадах, щодо реалізації спільних завдань у сфері правосуддя.

В статті проведено узагальнений аналіз недоліків функціонування гуманітарних дипломатичних інституцій у сфері захисту прав та свобод військовополонених.

У статті проаналізовано теоретико-правові засади та нормативно-законодавчі норми правового статусу Національної ради з питань антикорупційної політики.Незважаючи на значну кількість юридичних положень щодо основ її роботи, більшість норм мають опосередковане значення та лише частково регламентують процес функціонування Національної Ради за окремими напрямами. Крім того, лише один підзаконний документ, – Указ Президента України, прямо стосується юридичного статусу Національної ради та його ключових аспектів.

У статті на основі наукової літератури та чинного законодавства України у сфері державної служби здійснено аналіз змісту правового статусу державного службовця. Наголошено, що правовий статус державного службовця визначає його місце у сус- пільстві.

Висвітлено проблему відповідності національного законодавства міжнародним
стандартам у сфері захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб та
розмежування міжнародних стандартів щодо внутрішньо переміщених і біженців, та
обґрунтовано необхідність наскрізного відображення міжнародного законодавства у
національному законодавстві кожної країни для максимального забезпечення єдиного
підходу до визначення основних прав і свобод усіх осіб демократичного суспільства

Розглянуто питання, пов’язані із з’ясуванням деяких аспектів правового статусу
цивільного відповідача як учасника (суб’єкта) кримінального провадження. Участь осіб
у кримінальному провадженні потребує чіткого знання прав та обов’язків кожного
учасника цих відносин, зокрема і цивільного відповідача. Визначено, що цивільний
відповідач є самостійним учасником кримінального процесу, який відповідно до свого

Розглянуто систему ювенальної юстиції. Особливу увагу зосереджено на моделях ювенальної юстиції. Визначено оптимальну модель для упровадження у національне законодавство.