Мета. Літосфера Українського щита (УЩ) представлена мозаїкою мегаблоків, які у різний час мали різну конфігурацію та, ймовірно, в ранньому археї належали до різних мікроконтинентів. Сьогодні існують різні, не пов’язані між собою, моделі геодинамічного розвитку північно-західної (Волинський, Бузький, Росинський мегаблок) і центральної (Інгульський мегаблок) частин УЩ. Через це поки що неможлива побудова загальної моделі геодинамічного розвитку в протерозої всієї західної частини щита, яка має велике значення для вирішення питань палеогеодинаміки докембрію. З цією метою проведено дослідження структури гірських порід і полів напружень у межах західної та центральної частин УЩ, які слугують основою для встановлення характеру і напрямку сил, що привели до формування геологічної будови регіону в період 2,02 – 2,05 млрд років тому. Обґрунтувано уявлення про обертання в цей період західної частини щита відносно центральної проти годинникової стрілки. Методика. Використано структурно-парагенетичний (СПМТ) та кінематичний (КМТ) методи тектонофізики, які здебільшого можуть застосовуватися в комплексі. Це дає змогу розширити часовий відрізок, впродовж якого відбувалися деформаційні процеси у досліджуваному районі. Результати. За результатами тектонофізичного вивчення тріщинуватості Уманського, Новоград-Волинського та Новоукраїнського масивів, що виникла унаслідок їх охолодження 2,02–2,05 млрд років тому, розглянуто напружено-деформований стан і особливості кінематики блоків західної та центральної частин УЩ. Встановлено, що регіональне поле тектонічних напружень західної частини щита з діючою віссю розтягу північно-східної орієнтації є, скоріш за все, уявним, тому що в межах регіону відсутня система розломів, яка повинна була сформуватись у цьому полі. Ймовірніше, що тріщинуватість гірських порід західної частини щита формувалась у полі напружень з діючою віссю розтягу північно-західної орієнтації (херсон-смоленський етап), але, через обертання західної частини на 67° проти годинникової стрілки ~2,0 млрд років тому, нині поле відновлюється як північно-східне. Відновлено також єдине палеополе тектонічних напружень для немирівського та лелеківського етапів розломоутворення (1,99 млрд років тому). Наукова новизна. Показано, що до рубежу ~2,0 млрд років тому УЩ ще не був повністю консолідованою структурою і окремі його мегаблоки могли повертатися один відносно одного. Практична значущість. Результати виконаних робіт повертають дослідників до вивчення тріщинуватості гірських порід для її використання під час розв’язання геодинамічних задач.
- Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Протерозой / под ред. Н. П. Щербака. – Киев: Наукова думка, 2008. – 240 с.
- Гинтов О. Б. Полевая тектонофизика и ее применения при изучении деформаций земной коры Украины. – Киев: Феникс, 2005. – 572 с.
- Гинтов О. Б. Структуры континентальной земной коры на разных этапах ее развития. – Киев: Наук. думк, 1978. – 164 с.
- Гинтов О. Б. Схема периодизации этапов разломообразования в земной коре Украинского щита – новые данные и следствия // Геофиз. журн. – 2014. – Т. 36. № 1. – С. 3–18.
- Гинтов О. Б., Пашкевич И. К. Тектонофизический анализ и геодинамическая интерпретация трехмерной модели Украинского щита // Геофиз. журн. – 2010. – Т. 32. № 2. – С. 3–24.
- Гинтов О. Б., Мычак С. В. Взбросы и надвиги в земной коре Кировоградского рудного района и связь с ними уранового оруденения // Геофиз. журн. – 2012. – Т. 34, № 3. – С. 84–91.
- Гинтов О. Б., Мычак С. В. Кинематика формирования Украинского щита в период 1,80–1,73 млрд лет назад по результатам изучения трещиноватости горных пород Коростенского и Корсунь-Новомиргородского плутонов // Геофиз. журн. – 2014. – Т. 36. № 4. – С. 24–36.
- Гинтов О. Б., Мычак С. В. Напряженные состояния и деформации земной коры центральной части Ингульского мегаблока по материалам тектонофизического изучения Новоукраинского массива // Геофиз. журн. – 2011. – Т. 33, № 2. – C. 28–45.
- Исай В. М. Реологические свойства консолидированной коры и некоторые закономерности разломообразования (на примере Украинского щита) // Геофиз. журн. – 1989. – Т. 11, № 3. – С. 40–52.
- Кировоградский рудный район. Глубинное строение. Тектонофизический анализ. Месторождения рудных полезных ископаемых. – Киев, 2013. – 500 с.
- Козлов Г. Г. Свешников К.И. Гранитоидные формации междуречья Тетерев-Случь // Геологический журнал. – 1985. – Т. 45, № 2. – C. 58–66.
- Цымбал С. Н., Шумлянский Л. В., Степанюк Л. М. Возраст щелочно-ультраосновных пород городницкого и гранитоидов шереметовского комплексов северо-западной части Украинского щита. Геохронология и геодинамика раннего докембрия (3,6–1,6 млрд лет) евразийского континента // Сборник тезисов Международной научной конференции, посвященной 90-летию академика НАН Украины Н. П. Щербака. – Киев, 16–17 сентября 2014 г.
- Bogdanova S., Gintov O., Kurlovich D., Lubnina N., Nilsson M., Orlyuk M., Pashkevich I., Shumlyanskyy L., Starostenko V. 2012. Late Palaeoproterozoic mafic dyking in the Ukrainian Shield of Volgo-Sarmatia caused by rotation during the assembly of supercontinent Columbia (Nuna). Lithos 174, 196–216. http: // dx. doi. org /10.1016/ j.lithos.2012.11.002.
- Elming, S.-A., Mikhailova, N. P., and Kravchenko, S. 2001, Palaeomagnetism of Proterozoic rocks from the Ukrainian Shield: new tectonic reconstructions of the Ukrainian and Fennoscandian shields: Tectonophysics, v. 339, p. 19–38, doi: 10.1016/S0040-1951(01)00032-4.
- Mogi K. Pressure dependence of rock strength and transition from brittle fracture to ductile flow / K. Mogi // Bull. Earthquake Res. Inst. – 1966. – 44. – P. 215–232.