Стаття присвячена дослідженню та обґрунтуванню авторської теорії взаємодії у інноваційних процесах. Автором доведена необхідність перегляду положень сучасних теорій в сучасних умовах, оскільки вони ускладнюють можливості та призводять до неефективності використання для здійснення інноваційних процесів на різних рівнях. Розвиток інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій.
У даній статті досліджуються основні теорії економічного та особистісного розвитку, які присутні у інформаційному полі менеджменту та інноватики. Автор дослідила теоретичні положення теорій особистісного розвитку, теорій інноваційного розвитку, теорій взаємодій та теорій партнерства, теорій інноваційного співробітництва. Було проаналізовано основні теоретичні внески даних теорій, а також можливість їх використання при формуванні авторської теорії взаємодії у інноваційних процесах.
На підставі аналізування і виконаних досліджень автор виокремила положення теорії взаємодії у інноваційних процесах, які враховують зміну парадигми інноваційного процесу, еволюцію моделей інноваційних процесів, види взаємодій у інноваційних процесах. Авторська теорія містить визначення постулатів, гіпотез та очікуваних результатів. Розроблена теорія може бути використана як підґрунтя забезпечення інноваційного розвитку регіонів та країни за умови формування та реалізації дієвого механізму налагодження взаємодії між учасниками інноваційного процесу.
- Джемелінська, Л. В. (2011). Аналіз моделей відкритої та закритої інноваційної діяльності підприємств. Сучасні проблеми економіки і підприємництво, (7), 86-91.
- Marko Torkkeli. (2007)Avoin Innovaatio, Lappeenranta University of Technology, Report 190.
- Крос-секторальна експортна стратегія 2019-2023. Інновації для експорту – Дослідження. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України/Режим доступу: www.me.gov.ua, exportstrategy@me.gov.ua. – С.8.
- Нікітін, Ю. О., & Мельник, М. В. (2016). Парадигма відкритих інновацій як визначення відкритого інноваційного процесу. Інноваційна економіка, (7-8), 42-45.
- Богоявленская Д.Б. (2002) Психология творческих способностей, Москва, Издательский центр Академия,320 с.
- Дружинин В. Н. (2002) Психология общих способностей. СанктПитербург, 356 с.
- Зайчук В.О. (2003) Розвиток мислення у процесі засвоєння економічних знань. Київ, Навчальна книга, 87 с.
- Корольчук М.С. (2004) Психофізіологія діяльності: [підручник] Київ. Ельга, Ніка - Центр, 400 с.
- Масименко С.Д. Загальна психологія. Available at: studentbooks.com.ua/content/view/1264/1/6.
- Свидрук І.І. (2012) Креативний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 224 с.
- Anderson, N., Potocˇnik, K., & Zhou, J. (2014). Innovation and creativity in organizations a state-of-the-science review, prospective commentary, and guiding framework. Journal of Management, 40(5), 1297–1333
- Clydesdale, G. (2006). Creativity and competition: The beatles. Creativity Research Journal, 18(2), 129–139
- Runco, M. A. (2006). What the recent creativity research suggests about innovation and entrepreneurship. In Annual Norwegian Business Economics and Finance Conference. Norway: Bergen
- Скшипек, Е. (2017). Управління знаннями та інтелектуальним капіталом у практичній діяльності. Світ фінансів, (1 (10)), 186-194.
- Пан, Л., Сисенко, Н., & Абрамович, О. (2004). Концепція управління знаннями як новий напрям менеджменту організацій.
- Швець, Ю. Ю. (2011). Генезис теории менеджмента качества в условиях инновационного экономического развития.
- Devi R. Gnyawali, Byung-Jin (Robert) Park. (2009) Co-opetition and Technological Innovation in Small and Medium-Sized Enterprises: A Multilevel Conceptual Model / Gnyawali D., Park B.-J. // Journal of Small Business Management. № 47(3). – Р. 308-330.
- Дубодєлова, А. В., Лісовська, Л. С., & Бандрівський, Р. Р. (2015). Типологія мислення в управлінській діяльності. Вісник Національного університету Львівська політехніка. Проблеми економіки та управління, (815), 207-214.
- Lisovska, L. S., & Hatsuk, M. M. (2018). CONCEPT OF ORGANIZATIONAL CREATIVITY AND ITS FORMATION FACTORS. Aktual'ni Problemy Ekonomiky= Actual Problems in Economics, (210), 92-102.
- Сопівник, Р. В. (2012). Ретроспективний аналіз основних теорій лідерства. Вісник Національного університету оборони України, (4), 104-109.
- Кочубей, Т., & Семенов, А. (2012). Сучасні теорії лідерства: теоретичний аспект. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи, (40), 176-184.
- Полянська, А. С. (2014). Роль менеджменту знань у ситуаційному управлінні на підприємстві.
- Ліпич, Л. Г., Хілуха, О. А., & Кушнір, М. А. (2019). Вплив інтелектуального капіталу на управління знаннями підприємства. Проблеми системного підходу в економіці, (3 (1)), 230-239.
- Чухрай Н.І.,Крикавський Є.В. (2007). Трансформація вартості у розвитку відносин «підприємство-клієнт»: Монографія – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. – 250 с.
- Лосюк Л. (2009). Основні тенденції розвитку сучасних концепцій СУЯ. Стандартизація, сертифікація, якістю, №4. – С.3-9.
- Шульгіна Л.М., Мельничук В.М. (2011). Еволюція наукових поглядів щодо поняття «споживча цінність товару. Маркетинг і менеджмент інновацій. - №2. С.74-80.
- Доброскок Ю.Б.(2013). Система показників оцінки результативності взаємодії підприємств у маркетингових каналах, Маркетинг і менеджмент інновацій, №4, С.99-109.
- Лановська Г.І.(2017). Інноваційна екосистема: сутність та принципи, Економіка і суспільство. №11.- С.257-262.
- Nosyk, O. M. (2016). Відкриті інноваційні системи: головні характеристики і напрями інтернаціоналізації. European Journal of Management Issues, 24(6), 103-113.
- Gloor, P. Sociometrics and Human Relationships: Analyzing Social Networks to Manage Brands, Predict Trends, and Improve Organizational Performance Emerald Publishing, Bingley UK, 2017
- Fedulova, L. I. (2015) Texnologichna polity`ka: global`ny`j kontekst ta ukrayins`ka prakty`ka [Technological policy: global context and Ukrainian practice: monograph [Text] Kyiv, Kyiv National Trade and Economics. University, 844 p. [in Ukrainian].