Правовий статус інституту присяжних у кримінальному судочинстві

У статті проаналізовано правовий статус інституту присяжних у кримінальному судочинстві України. Зазначено, що після здобуття незалежності система правосуддя України фактично перебуває у стані постійного реформування. Внаслідок реформи 2016 року внесено зміни до Конституції України щодо правосуддя, ухвалено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів». 

Важливим елементом системи правосуддя є інститут присяжних, який був закріплений в нормах Конституції 1996 року. У процесі судового пізнання брали участь народні засідателі. З прийняттям у 2012 році нового Кримінально-процесуального кодексу України інститут народних засідателів було ліквідовано, натомість впроваджено механізм колегіального розгляду кримінальних справ – інститут суду присяжних, тобто континентальну систему, де разом із професійними суддями рішення ухвалюють присяжні. Новим кодексом було встановлено коло злочинів, рішення за якими може виносити суд присяжних. До таких відносяться ті злочини, за які передбачена найвища міра покарання – довічне позбавлення волі.

З’ясовано, що запровадження інституту присяжних в Україні загалом відповідає світовій практиці. Кримінально-процесуальним кодексом Українивстановлено коло злочинів, рішення за якими може виносити суд присяжних, процедуру відбору присяжних, склад, процесуальні права і обов’язки, причини усунення від участі в судовому розгляді кримінального провадження тощо.

Водночас, дієвість інституту присяжних досі залишається маловідомим і дискусійним питанням, оскільки відсутність відповідної традиції зводить до мінімуму кількість судових розглядів кримінальних проваджень за участю присяжних та потребує додаткової роз’яснювальної кампанії щодо його специфіки та можливостей застосування. 

Зазначено, що в рамках судової реформи інститут присяжних також потребує реформування щодо оновлення законодавчої бази з врахуванням кращого зарубіжного досвіду, більш чіткого розмежування повноважень суддів та присяжних, розширення переліку справ, які розглядаються присяжними, унеможливлення впливу професійних суддів на ухвалення рішень присяжними та доцільності збільшення кількості присяжних у судовому процесі