Реформування канонічного права в добу європейського середньовіччя (ХІ – ХІІІ ст.): історико-правовий аналіз

Цитування за ДСТУ: Забзалюк Д. (2023) Реформація канонічного права в добу європейського середньовіччя (ХІ-ХІІІ ст.): історико-правовий аналіз. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Юридичні науки». Том 10. № 1(37). С. 8-13. 

Citation APA: Zabzaljuk D. (2023) Reformation of canon law during the european middle ages (XI-XIII centuries): historical and legal analysis. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences. Vol. 10, No. 1(37), pp. 8-13. https://doi.org/10.23939/law2023.37.008

 

1
Львівського державного університету внутрішніх справ

У статті висвітлено історико-правові аспекти становлення та реформування церковного та канонічного права Європи в ХІ–ХІІІ ст. Підкреслено, що середньовічне церковне та канонічне право залишається не тільки головним джерелом релігійного права, а й ключовим елементом сучасних світських правових систем, а концептуальні ідеї та висновки середньовічних каноністів залишаються втіленими в традиції загального права в англомовному світі і правовій спадщині країн континентальної Європи. На прикладі історичного метода показано особливості становлення та реформування канонічного права в середньовічній Європі.

З’ясовано, що основними джерелами канонічного права у середньовічну добу були нормативно-правові документи, котрі ра той час мали вищу юридичну силу і видавались Папами: папські булли, декрети, конституції. Це зумовило необхідність їх тлумачення та роз’яснення. Європейські університети стали свого роду центрами викладання канонічного права і відповідно саме вони займались доктринальним опрацювання подібних канонічних та церковних документів, давали їм юридичну оцінку та впроваджували їх подальше використання, формуючи відповідні збірники канонічних норм. Середньовічне церковне, а особливо, канонічне право було набагато більшим, ніж просто набір релігійних приписів, яким слід керуватися віруючим, так як, намагаючись пояснити численні протиріччя, які виникали в процесі імплементації церковних та канонічних норм, каноністи повинні були дослідити легітимність і межі як папської, так і королівської влади. 

Запропоновано виділити головні етапи становлення та реформування середньовічного канонічного права. Проаналізовано основні збірки канонічного права доби європейського Середньовіччя та їх впливу на становленні юридичної науки і ролі каноністів, які шляхом тлумачення та коментування папських конституцій внесли значний вклад у розвиток канонічного права і формуванні правової системи в цілому.

1.  Mochulska M. Ye., Semkiv V. O. (2015). Pravova doktryna v kontynentalnii pravovii systemi [Legal doctrine in the continental legal system.]. Lviv: Svit, 432 р.

2.  Zaibt F. (2009). Blysk i vbohist Serednovichchia. Istoriia z pochatkom i kintsem [A story with a beginning and an end.]. Perekl. z nim. Kh. Nazarkevych, O. Konkevych, nauk. red. R. Paranko. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho Katolytskoho Universytetu, 512 р.

3.  Linch Dzh. (1994). Serednovichna tserkva [Medieval church.]. Korotka istoriia. Per. z anhl. V. Shovkuna. Kyiv: Osnovy, 492 р.

4.  History of the University in Europe. (1992). Vol. 1, Cambridge, 455 r.