Церква

У статті опрацьовано передумови становлення та реалізації служби інституту військових капеланів, її важливість та актуальність в умовах понаддесятирічної війни та повномасштаб­ного незаконного воєнного вторгнення на територію незалежної України. Знання про роль і місце військових капеланів у збройних силах, особливості їх душпастирської діяльності потрібні перш за все для повноцінного функціонування Українських Збройних сил, до складу яких входять люди, що зберігають своє психологічне здоров’я та стійкість, будучи максимально наближеними до християнської віри та релігії.

У статті аналізується світлопросторова композиція ряду греко-католицьких храмів української діаспори, спроектованих і збудованих відомим канадським архітектором Радославом Жуком. Встановлюється звід правил і принципів, які використовує архітектор для створення сакральної атмосфери у внутрішньому просторі церковних будівель за допомогою природного освітлення. Загалом досліджена світлопросторова композиція восьми церков, збудованих Радославом Жуком у другій половині ХХ ст. Йдеться про греко-католицькі храми в Канаді та США, збудовані між 1964 і 1968 роками: церква Св.

Втрачені будівлі монастиря у с. Спас на Самбірщині, і передовсім Преображенський храм, що був його осердям, викликáли зацікавлення дослідників різних поколінь, в результаті чого виникло багато гіпотез щодо його походження та архітектурних особливостей. Оскільки археологічні рештки фундаментів досі не знайдені, дослідники робили свої висновки на кількох архівних джерелах та гіпотетичних іконографічних інтерполяціях.

 Дослідження оборонних монастирів, що перебувають в руїні є актуальним  у наш час. У статті досліджено особливості розпланування оборонного монастиря в Підгорянах на передмісті Теребовлі, Тернопільської обл. Монастирський комплекс мав не тільки духовне значення, був доповнений оборонними спорудами, виконуючи роль укріпленого комплексу для захисту від зовнішніх ворогів у південній частині Теребовлі. Розглянуто та проаналізовано архітектурно-мистецьке та композиційне вирішення монастирських оборонних споруд  комплексу - важливих структурних елементів оборонної зони Теребовлі.

У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.

На основі матеріалів археологічних досліджень 2015-2017 років, було здійснено спробу окреслити основні риси архітектури ранньої споруди церкви св. Петра у Перемишлі, котра існувала в давньоруську добу, ймовірно між XII – XIV (поч. XV)століттями. Здійснено пошук аналогів як у будівництві періоду Галицького князівства так і місцевої архітектурної традиції, котрі за своїми характеристиками близькі до виявлених особливостей перемиської споруди.

У статті висвітлено історико-правові аспекти становлення та реформування церковного та канонічного права Європи в ХІ–ХІІІ ст.

У той час, коли Бароко було домінантним стилем в Італії, в англійській архітектурі 17ст. усе ще продовжували використовувати класичні форми. Після цього, до Англії прийшли Паладіанський та Яківський стилі. Проте Бароко став переважаючим лише вкінці століття. Після Великої пожежі в Лондоні, 5 вересня 1666 року більшість будівель міста були зруйновані, та потребували негайного реконструювання та нового будівництва.

Українська Церква (особливо давня сільська) є надійним джерелом природно-надприродної канонічності, істини, справедливості та особливого національного світобачення. Церква століттями здійснювала духовну єдність роду українського, нашої доленосної нації, оскільки глибоко поглинула у природні закони, увібрала у себе їхню мудрість, сприяла регулюванню дій Всесвіту. Церква є духовною безпекою держави. Адже у природних законах відсутні суперечності, протиріччя, неузгодженості, розриви тощо і побудоване канонічне право на цих нормах для Церкви є гармонійним догматом для тіла, душі і духу.

Архітектура Перемишля Княжої доби здебільшого асоціюється із дитинцем, пов’язаним із перебуванням тут осередку влади та авторитету. Водночас рівень зацікавленості рештою містобудівельної тканини, другого за значенням міста Галицького князівства, що розташоване східніше, є відчутно нижчою. Серед будівель цього великого ареалу була розташована і церква св. Петра, щодо якої є як історичні документальні свідчення, так і новіші археологічні матеріали, котрі потрібно комплексноінтерпретувати