У статті аналізується світлопросторова композиція ряду греко-католицьких храмів української діаспори, спроектованих і збудованих відомим канадським архітектором Радославом Жуком. Встановлюється звід правил і принципів, які використовує архітектор для створення сакральної атмосфери у внутрішньому просторі церковних будівель за допомогою природного освітлення. Загалом досліджена світлопросторова композиція восьми церков, збудованих Радославом Жуком у другій половині ХХ ст. Йдеться про греко-католицькі храми в Канаді та США, збудовані між 1964 і 1968 роками: церква Св. Йосипа та церква Святої Родини у Вінніпезі, Канада; Церква Пресвятої Євхаристії в Торонто; Церква Святого Хреста в Тандер-Бей. Пізніше, у 70-х роках, за проектами Р. Жука збудовано: Свято-Троїцьку церкву в Керхонксоні, Нью-Йорк, США; Церква св. Йосафата, Рочестер, Нью-Йорк, США; Церква Святого Стефана, Калгарі, Канада.
Просторова структура перших церков, побудованих архітектором у Канаді, являє собою поєднання горизонтальних прямокутних об’ємів з вертикальними, які несуть основне смислове та образне навантаження. Світлова композиція в інтер’єрі костелів за розподілом яскравості подібна до сучасних католицьких храмів, де простір і поверхні святині освітлені найбільше. Виявилося, що в архітектоніці цих храмів архітектор використовує великі вітражі в стіні над головним входом, а також у куполах і вежах над святинею. Це створює високий рівень природного освітлення в цих частинах молитовного залу. Сама нава менш освітлена вузькими і високими вікнами в стінах. Така природа природного освітлення створює містичну атмосферу. Із зони слабкого освітлення погляди людей зверталися до сакрального простору святині, де звершується таїнство Євхаристії.
У церквах, побудованих у 1970-х роках, з'являється інше трактування природного освітлення. Архітектор акцентує увагу на грі світла й тіні на вертикальних тектонічних поверхнях покрівель різної висоти веж і простору під куполами. Улюблений прийом архітектора — використання горизонтальних смуг низьких вікон між стінами церкви та дахом. Найближчою до української традиції у творчості Жука є світлова композиція церкви Різдва Пресвятої Богородиці, збудованої у Львові у 2002 році.
Борис А., (2017). Вплив творчості Радослава Жука на розвиток сакральної архітектури Західної України в період кінця ХХ – початку ХХІ століть:дис…канд.арх.:18.00.0/Національний університет «Львівська політехніка». – Львів, – 229с.
Борис А., (2014). Творчість архітектора Радослава Жука у вітчизняній та світловій сучасній літературі. Науковий вісник будівництва. Том 78, №4. – С.67-71.
Борис А., Франків Р., (2015). Неомодерністський напрямок у сакральній архітектурі Західної України та його взаємозв’язок із творчою спадщиною Р. Жука, Київський національний університет будівництва та архітектури, Сучасні проблеми архітектури та містобудування №40, Київ, С.14-19.
Галишич Р., (2002). Українська церковна архітектура і монументально-декоративне мистецтво зарубіжжя. – Львів : СПОЛОМ, – 336с.
Гуцул І., (2018). Відображення ідей Реформації в сакральній архітектурі України / І. А. Гуцул // ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв. Вип. 35. – С. 373-383.
Криворучко Ю., (2019).Якій бути архітектурі української церкви після томосу. [Електронний ресурс]. Режим доступу:https://zbruc.eu/node/85965 [датазвернення: 12.08.2024].
Куцевич В., (2010). Архітектура громадських будівель і споруд в Україні на початку XXI ст. / В. Куцевич // Українська академія мистецтва.– Вип. 17. – С. 251-262
Куцевич В., (2013). Еволюція храмобудування в поселеннях української діаспори /В. Куцевич // Українська академія мистецтв: дослід. та наук.-метод. пр./ М-во культури України, редколегія: А. Чебикін (відп. ред.), О. Ковальчук. – Київ: НАОМА. – С. 87-96.
Підгірняк С., (2005). Культурна традиція і сучасне храмобудування в Україні, Пам'ятки України №1, Київ, С. 3-12.
Проскуряков В., Кучер А., (2006). Місце архітектури українських церков М.-Д. Німціва в контексті сакрального проектування та будівництва в Україні та світі, Вісник Національного університету "Львівська політехніка", "Архітектура" №568, Львів, С. 226-231.
Жук Р., (1991). Індивідуальність, традиції, середовище / Р. Жук // Архітектура України. – № 1. – С. 31-34.
Жук Р., (1991). Ритмічні особливості української церковної архітектури / Р. Жук // Пам’ятки архітектури.– № 4. – С. 38-45.
Радослав Жук, (2014). Мівце-люди-час і архітектура: [Каталог виставки] // – Видавництво Львівська політехніка. –1. – 35с.
Яців М.,Криворучко Ю., (2017). Архітектурна світла в українській церкві : монографія / М.Б. Яців, Ю.І. Криворучко. – Видавництво львівської політехніки. – 308 с.
Zuk R., (1984). Architectural Significance and Culture //Canadian Ethnic Studies. No. 3 (16). – P. 16-28.