Метою дослідження є всебічний аналіз формування та розвитку страйкового руху в Галичині на початку ХХ століття, з’ясування його соціальноекономічних передумов, характеру, динаміки та наслідків.
У статті здійснено комплексний історикоправовий аналіз Статуту «Товариства взаємної допомоги приватних службовців» Галичини 1867 р., одного з ключових документів раннього профспілкового руху приватних канцелярських працівників регіону. Розкрито структуру та зміст основних статутних положень, висвітлено систему членства, організаційну модель управління, механізми фінансового забезпечення, форми соціальної допомоги та дисциплінарні норми.
У статті досліджено процес формування друкарського профспілкового руху в Галичині другої половини ХІХ століття у контексті соціально-економічних та політичних трансформацій Австро-Угорської монархії. Проаналізовано вплив імперських реформ, урбанізаційних і демографічних змін на становлення перших професійних об’єднань друкарів. Особливу увагу приділено профспілковій пресі, передусім виданням «Czcionka» і «Przewodnik dla spraw drukarskolitograficz nych», які виступили важливими інструментами комунікації, фіксації трудових конфліктів і консолідації робітничого середовища.
У статті досліджується становлення і розвиток оздоровчих закладів Галичини до 1939 року, зокрема аналізуються курортні центри: Яремче, Косів, Татарів, Моршин, Великий Любінь, Немирів. Постановка проблеми зумовлена необхідністю комплексного вивчення архітектурних особливостей цих закладів, їхнього впливу на просторовий розвиток регіону та ролі у формуванні курортної мережі Галичини.
Актуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлюється потребою осмислення не лише минулого, але й сучасних викликів у сфері правової, соціальної та економічної, а також культурної політики. Австрійські реформи в Галичині XVIII ст. мають велике історичне значення, оскільки істотно вплинули на подальший розвиток регіону, його соціально-економічну структуру та культурний ландшафт. Вважаємо, що їх наслідки й сьогодні опосередковано проглядаються в певних ознаках розвитку освіти, культури та ідентичності місцевого населення.
У статті проаналізовано вплив Української соціал-демократичної партії (УСДП) на формування та розвиток політико-правової думки в Галичині у період проголошення та занепаду ЗУНР (1918–1923 рр.). Висвітлено роль і місце знакових українських соціалдемократів у громадсько-політичному житті краю та особливості еволюції УСДП до політичного курсу ЗУНР, Польської держави через призму нетривалого періоду української влади та специфіки окупаційного режиму.
Поняття «військова архітектура», на жаль, ще не усталилося у вітчизняній теорії та історії архітектури.
Розкрито питання польсько-українського протистояння під час виборів до віденського парламенту та галицького сейму, а також вплив на результат виборів зловживань польської влади та українське хрунівство.
Розкрито особливості сутності та житлового середовища перших міст-садів у Галичині на прикладі “Сальватора” у Кракові та “Нового Світу” у Львові. Актуальність теми визначається потребою доповнити та розвинути наявні наукові розвідки, пов’язані з вивченням концепції міста-саду, а також проаналізувати та зіставити архітектурно-містобудівні структури міст-садів у Галичині на ранніх етапах їхнього розвитку. Під час написання роботи використано загальнонаукові методи (історичний, порівняльний, структурний аналіз) і спеціальні натурні дослідження.
В статті розглядається одна з груп укріплень ІІІ-го етапу
будівництва Миколаїв-Розвадівського передмостового укріплення (тет де пон), яка
мала назву Gruppe Lysa gora (Група Лиса гора). Фортифікації групи «Лиса гора» зараз
перебувають під загрозою знищення через активний розвиток господарської
діяльності з розробки родовищ піску у відкритих кар’єрах. Метою статті є введення
в науковий обіг інформації про одне з ключових укріплень Миколаїв-Розвадівського тет
де пону, пропозиції подальшого використання цього об’єкта культурної спадщини