Галичина

Актуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлюється потребою осмис­лен­ня не лише минулого, але й сучасних викликів у сфері правової, соціальної та еконо­мічної, а також культурної політики. Австрійські реформи в Галичині XVIII ст. мають велике історичне значення, оскільки істотно вплинули на подальший розвиток регіону, його соціально-економічну структуру та культурний ландшафт. Вважаємо, що їх наслідки й сьогодні опосередковано проглядаються в певних ознаках розвитку освіти, культури та ідентичності місцевого населення.

Дана стаття присвячена аналізу впливу Української соціал-демократичної партії (УСДП) на формування та розвиток політико-правової думки в Галичині у період проголошення та занепаду ЗУНР (1918-1923рр.). Висвітлюється роль і місце знакових українських соціал-демократів у громадсько-політичному житті краю та особливості еволюції УСДП до політичного курсу ЗУНР, Польської держави через призму нетривалого періоду української влади та специфіки окупаційного режиму.

Поняття «військова архітектура», на жаль, ще не усталилося у вітчизняній теорії та історії архітектури.

Розкрито питання польсько-українського протистояння під час виборів до віденського парламенту та галицького сейму, а також вплив на результат виборів зловживань польської влади та українське хрунівство.

Розкрито особливості сутності та житлового середовища перших міст-садів у Галичині на прикладі “Сальватора” у Кракові та “Нового Світу” у Львові. Актуальність теми визначається потребою доповнити та розвинути наявні наукові розвідки, пов’язані з вивченням концепції міста-саду, а також проаналізувати та зіставити архітектурно-містобудівні структури міст-садів у Галичині на ранніх етапах їхнього розвитку. Під час написання роботи використано загальнонаукові методи (історичний, порівняльний, структурний аналіз) і спеціальні натурні дослідження.

В статті розглядається одна з груп укріплень ІІІ-го етапу
будівництва Миколаїв-Розвадівського передмостового укріплення (тет де пон), яка
мала назву Gruppe Lysa gora (Група Лиса гора). Фортифікації групи «Лиса гора» зараз
перебувають під загрозою знищення через активний розвиток господарської
діяльності з розробки родовищ піску у відкритих кар’єрах. Метою статті є введення
в науковий обіг інформації про одне з ключових укріплень Миколаїв-Розвадівського тет
де пону, пропозиції подальшого використання цього об’єкта культурної спадщини

У статті розглядається, раніше мало висвітлена тенденція розвитку сакральної архітектури Галичини межі ХХ – ХХІ століть, пов’язана із інтерпретацією образів константинопольської архітектури періоду раннього середньовіччя. Наводяться ідеологічні та ідентифікаційні підстави даної тенденції, наводяться та аналізуються приклади ряду споруд. 

В статті йдеться про культурні процеси, які визначили характер тенденцій у малярстві Галичини останньої третини XІX століття, а також визрівання і остаточне утвердження в українському живописі основних жанрів – побутового, портретного, пейзажного, історичного та зародження інших жанрів: батального, анімалістичного, натюрморту.

Досліджено передісторію та мотиви започаткування капеланської служби в 14-й добровольчій дивізії військ СС “Галичина” в роки Другої світової війни та проаналізував військову підготовку капеланського корпусу дивізії. Висвітлено статус українських капеланів у військах СС та визначено їх кількість. Крім цього, окрему увагу приділено аналізу результатів діяльності капеланів та їх ролі у дивізії.

Досліджено зовнішні просторово-композиційні властивості будівель залізничних вокзалів різного часу на території історичних Галичини і Тиролю. Виявляються спільні ознаки і тенденції їхнього формування під впливом ідеологічних та політичних чинників.