поняття

The article discusses the essence and concept of sustainable development, the results of the agro-ecological assessment of the given territorial community lands, and determines the indicators of the goals of sustainable development that can be used in the local territories. The author has worked on scientific materials in Ukrainian and international professional publications and outlined the prospects for further scientific research in this direction. The general scientific, ecological, sociological, and mathematical research methods are used in the work.

Висвітлено різні підходи науковців до трактування поняття «праворозуміння», його ознак, типів, функцій, об’єкта, суб’єктів та змісту, до якого належить сутність, пізнання, усвідомлення права, наповнення праворозуміння та роль у регулюванні суспільних відносин, характеристики, ознаки та особливості проявів розуміння права. Встановлено, що усвідомлення правової дійсності через призму правових теорій, доктрин і концепцій є важливим та актуальним при визначенні праворозуміння, оскільки від розуміння права залежить його реалізація та застосування на практиці державними службовцями.

Розглянуто особливості сучасного стану боротьби України за свій су- веренітет і територіальну цілісність проти війни з боку РФ та розкрито нео- бхідність протиставлення атакам агресора як військову могутність, так і цінності і смисли демократії, що змістовно відтворюється в концепції націо- нального розвитку. Визначено принципові положення концепції, важливість її наукового обґрунтування та схвалення широкими колами громадськості, а також її дієвий мотиваційний вплив на модернізацію суспільно-владних відносин.

Обґрунтовано основні теоретичні підходи до розуміння поняття і суті правової культури, її історичного розвитку та формування. Розглянуто деякі дефініції правової культури, сформульовані науковцями, зокрема і в галузі права та публічного управління, які здебільшого акцентують увагу на такому змісті правової культури, як: саме право, правосвідомість, правові відносини, законність і правопорядок, правомірна діяльність учасників суспільних відносин.

Проведено визначення вихідних умов функціонування громадського транспорту в сучасних умовах. Проаналізовано зарубіжний досвід діяльності громадського транспорту, рівня його прибутковості. Визначено сутність Концепції розвитку громадського транспорту, а також її типові структурні елементи. Досліджено етапи розробки та прийняття цієї концепції. Розкрито особливості реалізації згаданої вище концепції у містах України, а також проаналізовано результати її впровадження на прикладі міста Києва.

Узагальнено теоретичні засади державних та внутрішньогосподарських механізмів управління закладами сфери охорони здоров’я, проаналізовано наявні теоретико-методологічні засади їх побудови та практичну дієвість у сучасних умовах. Наведено деякі приклади зарубіжної практики й оцінено пропоновані в дослідницьких працях українських науковців пропозиції щодо системних змін управлінських технологій та можливості їхнього впровадження медичними закладами. Досліджено базові засади аналітичної оцінки ефективності функціонування механізмів та їхню дієвість в управлінні закладами галузі.

Проаналізовано змістове навантаження поняття «стратегія», розглянуто основні ключові концепції визначення стратегії як зарубіжних, так і українських вчених, наведено відомі види стратегічних альтернатив, які найчастіше використовують в організаціях, наведено етапи вибору стратегії розвитку компанії на основі вибору стратегічних альтернатив, вказано ризики, з якими можуть зіткнутися розробники стратегії, реалізуючи цей процес.

У статті розглядається проблема класифікації понять (Begriffe) у Крістіана Вольфа, зокрема в його “Німецькій логіці”. Поняття – як і уявлення (Vorstellungen) загалом – Вольф поділяє на темні (dunkel, obscura) та ясні (klar, clara). Ясні поняття можуть бути чіткими (deutlich, distincta) та нечіткими (undeutlich, indistincta або confusa). Чіткі – докладними (ausführlich, completa) та недокладними (unausführlich, incompleta), а також повними (vollständig, adaequata) та неповними (unvollständig, inadaequata).

Лист Анрі Берґсона до Рихарда Кронера написаний у листопаді 1910 року. Перекладений українською мовою вперше. У листі Берґсон проливає яскраве світло на крихітні й зазвичай непомітні, але вельми важливі деталі, свого вчення про істину та концепти, зокрема концептотворення.

Вперше перекладено лист Анрі Берґсона до Рихарда Кронера, в якому французький філософ розкриває суть концептотворення.