логіка

Автори розглядають розвиток української філософії протягом останніх тридцяти років крізь призму транзитології.

У статті здійснено аналіз логіко-філософських ідей Д. Чижевського на основі його авторських лекцій із логіки. В історії української гуманітарної думки ім’я Д. Чижевського посідає визначне місце. Вивчення його логічного доробку розкриває його наукову різносторонність, глибоке філософське розуміння та орієнтацію у нових напрямах розвитку логіки. Мета дослідження − здійснити теоретичний аналіз логічних досліджень Д. Чижевського з точки зору їх проблематики, методології, змісту та окреслення існуючих напрямів розвитку логіки.

Наукові дослідження проводяться серед усіх галузей юридичних наук. Науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи входять до змісту поняття “наукові дослідження”. Наукове дослідження – це процес збору, аналізу та інтерпретації інформації для відповіді на запитання. Щоб кваліфікувати цей процес як дослідження, необхідно, аби йому були притаманні певні характеристики: він повинен, наскільки це можливо, бути контрольованим, систематичним, дійсним та перевіреним, емпіричним та критичним.

Логіка - одна з найдавніших наук. Про неї говоримо, як про мистецтво висловлювання та аргументації. Той, хто опанує цю науку, зможе ефективно реалізовувати власні цілі шляхом здобуття нових знань та продукування власних ідей. Вміння критично оцінювати висловлювання опонентів та надання належної ваги аргументам респондентів дозволять не піддаватися тиску комерційних ЗМІ, обіцянкам політиків тощо. Міркування та аргументація є важливими об’єктами логічних досліджень. Логіка як наука класифікує міркування та конкретизує типи аргументації.

У статті розглядається проблема класифікації понять (Begriffe) у Крістіана Вольфа, зокрема в його “Німецькій логіці”. Поняття – як і уявлення (Vorstellungen) загалом – Вольф поділяє на темні (dunkel, obscura) та ясні (klar, clara). Ясні поняття можуть бути чіткими (deutlich, distincta) та нечіткими (undeutlich, indistincta або confusa). Чіткі – докладними (ausführlich, completa) та недокладними (unausführlich, incompleta), а також повними (vollständig, adaequata) та неповними (unvollständig, inadaequata).

У статті досліджується природно-правове мотивування суперечливої сутності руху. Виходячи із законів механіки, обґрунтовується природне право і доводиться, що воно завжди потребує верифікації з природними законами. У наведеній авторській дефініції подано метафізичну єдність фізики, філософії, логіки і канонічного права, яка сприяє онтологічному вирішенню проблем суперечливого руху у права. Динаміка світових законів природи має вплив на антропологію людини, яка інакше не називалась би мікросвітом. Але у людини існує ще й своя автономна динаміка, генератором якої є рух людини.

Правила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості.

Вперше перекладено українською мовою статтю Яна Лукасевича «Творчість у науці».

Вперше здійснено переклад українською мовою статті «Творчість у науці» відомого представника Львівсько-Варшавської школи, логіка та методолога науки, Яна Лукасевича. У ній відомий логік спростовує тезу про те, що науки існують лише для відтворення фактів та встановлення істин на їхній основі. Науки, впершу чергу, існують для задоволення інтелектуальних потреб людини, які виникають на основі її прагнення до розумування. Розумування є творчими актами, до яких належать доведення, виведення, підтвердження та розуміння, а також створення гіпотез.

Розглянуто актуальні питання методології пізнання наукових теорій. Досліджено наукові теорії сучасного правознавства, їх структуру. Обґрунтовано розвиток право- знавчих теорій у загальній структурі наукових теорій. Звернено увагу на організацію правознавства як науки. Розглянуто проблему вартісної свободи науки, яка нас цікавитиме з різних аспектів і стосуватиметься. Автор стверджує, що кожна наука корис- тується інструментарієм логіки. Отож загальна наукова теорія намагається відповісти на важливий аспект запитання “що таке наука?”.