Розглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висувається гіпотеза, що за умов капіталізації журналістики розширяються можливості інтерв’ю та його різновидів. Як інтерв’ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв’ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб’єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень в журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов'язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектру журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.
1.Charnley V. Mitchell Reporting Holt,Rinehart & Winston of Canada Ltd; 4th edition (February 1978), 448 p.
2. Gurevitch (red.), Mass Media and Society (4th ed., pp. 172-197). London: Hodder Arnold, p. 172-197.
3. Haidur N. Diakhronnyi analiz funktsionalnoi systemy zasobiv masovoi informatsii // Zbirnyk prats Naukovodoslidnoho instytutu presoznavstva. Vyp. 8 (26). Lviv, 2018. S. 170-179.
4. Innovatsii ta osoblyvosti funktsionuvannia ZMI Ukrainy: zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovopraktychnoi konferentsii. – Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2021. – s. 186
5. Knapskog Karl. The future of interpretative journalism // Journalism Re-examined. Bristol, Intellect Ltd. 215 c.
6. Kvit S.M. Osnovy hermenevtyky: Navch. posib.— K.: Vyd. dim «KM Akademiia», 2003. – 192 s.
7. MacDougall C. D. Interpretive Reporting / Curtis D. MacDougall, Robert D. Reid. — N.Y. : The Mac - millan Company, 1987. — 527 p.
8. Olenin A. Try miliardy dolariv za 10 rokiv: yak zminytsia Donbas do 2030-ho URL: http6.s://lb.ua/economics/2021/11/04/497784_tri_milyardi_dolariv_10_rokiv_yak.html
9. Poerksen Bernhard. The Creation of Reality: A Constructivist Epistemology of Journalism and Journalism Education. Upton Pyne, Imprint Academic. 250 р.
10. Potiatynyk B. V. Patohennyi tekst / B. V. Potiatynyk, M. V. Lozynskyi. – Lviv : Misioner, 1996. – 296 c.
11. Schudson, Michael (2005). Four Approaches to the Sociology of News. In: J. Curran & M.
12. Shevchenko V.E. Rol interpretatsii informatsii hrafichnymy zasobamy v periodychnykh vydanniakh / V.E. Shevchenko // Kultura narodov Prychernomoria. — 2004. — № 49, T.2. S. 98-100.
13. Vladymyrov V. M. Interpretatsiia u sferi masovoi komunikatsii // Aktualni pytannia masovoi komunikatsii. Vypusk 4. Kyiv, 2003. C. 44-51.