Досліджено популярні світові новинні телеграм-канали, їх вплив на суспільство та визначено переваги та недоліки такого формату медіа. Розглянено відомі новинні канали, такі як The New York Times, BBC News, The Guardian, CNN та Reuters, проаналізовано їхні особливості та відмінності, описано позитивні та негативні аспекти використання телеграм-каналів для отримання новин та інформації. Для дослідження також проведено опитування аудиторії щодо їхнього досвіду використання новинних телеграм каналів та їхньої думки про переваги та недоліки такого формату медіа. Подано поради щодо вибору надійних та об’єктивних новинних телеграм-каналів та попередження про можливість поширення пропагандистської та необ’єктивної інформації в деяких каналах. Результати дослідження показали, що новинні телеграм канали здебільшого користуються популярністю серед молоді, яка шукає швидкого та зручного доступу до інформації. Опитування аудиторії показали, що більшість респондентів вважають такі канали зручними та доступними для отримання новин. Однак, дослідження також виявило ризики надання необ’єктивної та фейкової інформації деякими новинними телеграм каналами. Тому користувачам важливо звертати увагу на джерела та перевіряти інформацію з інших джерел. Дослідження популярних світових новинних телеграм каналів, проведене за допомогою методів аналізу активності та контенту, дозволило виявити переважаючі тематики, типи матеріалів та рівень активності аудиторії. Крім того, дослідження показало, що якість контенту та журналістські стандарти відрізняються від каналу до каналу. Телеграм канали The New York Times, BBC News, The Guardian та Reuters отримали високі оцінки від аудиторії та експертів щодо якості та незалежності своєї інформації. Телеграм канал CNN також має високі журналістські стандарти. Отже, стаття містить цінну інформацію для тих, хто цікавиться новинами та користується телеграм-каналами як джерелом інформації. Вона допоможе вибрати найбільш якісні та достовірні канали, а також використовувати їх із максимальною користю та обережністю.
1. Boczkowski, P. J., Papacharissi, Z. (2019). Trump, Facebook, and the importance of controlling the means of communication. International Journal of Communication. No. 13. Р. 3393–3397. 2. Dubois, E., Blank, G. (2018). The echo chamber is overstated: the moderating effect of political interest and diverse media. Information, Communication & Society. No. 21(5). Р. 729–745. URL : https://doi.org/10.1080/1369118X.2018.1428656. 3. Gil, A. M. C., Afrashtehfar, K. I. (2020). Telegram Messenger: A suitable tool for Teledentistry. Journal of Oral Research. No. 9(1). Р. 4–6. DOI:10.17126/joralres.2020.001. 4. Hong, T., Nguyen, C. T., Lee, Y. I. (2019). How do social media influence college students’ political participation? Exploring the roles of social capital and political talk. Information, Communication & Society. No. 22(11). Р. 1473–1491. 5. Herrero-Solana, V., Castro-Castro, C. (2022). Telegram Channels and Bots: A Ranking of Media Outlets Based in Spain. Societies. No. 12(6). Р. 164. URL : https://doi.org/10.3390/soc12060164. 6. Huda, C., Bachtiar, F. A., Supianto, A. A. (2019). Reporting Sleepy Driver into Channel Telegram via Telegram Bot. In: 2019 International Conference on Sustainable Information Engineering and Technology (SIET). (Р. 251–256). IEEE. 7. Jalilvand, A., Neshati, M. (2020). Channel retrieval: finding relevant broadcasters on Telegram. Social Network Analysis and Mining. No. 10. Р. 1–16. 8. Knuutila, A., Herasimenka, A., Bright, J., Nielsen, R., Howard, P. N. (2020). Junk news distribution on Telegram: The visibility of English-language news sources on public Telegram channels. The Computational Propaganda Research Project. 9. Lee, H., Shin, D. H., Kim, S. S. (2020). Why do people use different social networking services? A comparative study of Facebook, Twitter, Instagram, and Snapchat. Sustainability. No. 12(10). Р. 4043. ISSN 0718- 1876. 10. Negreira-Rey, M. C., López-García, X., Lozano-Aguiar, L. (2017). Instant messaging networks as a new channel to spread the news: Use of whatsapp and telegram in the Spanish online media of proximity. In: Recent Advances in Information Systems and Technologies: Vol. 35 (Р. 64–72). Springer International Publishing. DOI: 10.1007/978-3-319-56541-5_8. 11. Newman, N., Fletcher, R., Kalogeropoulos, A., Levy, D. A., Nielsen, R. K. (2021). Digital News Report 2021. Reuters Institute for the Study of Journalism. 12. Nobari, A. D., Sarraf, M. H. K. M., Neshati, M., Daneshvar, F. E. (2021). Characteristics of viral messages on Telegram; The world’s largest hybrid public and private messenger. Expert systems with applications. No. 168. Р. 114303. DOI:10.1016/j.eswa.2020.114303. 13. Plakhta, D. (2020). Telegram as a tool for political influence and manipulation. TV and Radio Journalism. Issue 19. P. 88–94. URL : http://dx.doi.org/10.30970/trj.2020.19.2955. 14. Tandoc Jr, E. C., Ferrucci, P., Duffy, M. (2015). Facebook use, envy, and depression among college students: Is facebooking depressing? Computers in Human Behavior. No. 43. Р 139–146. URL : https://doi.org/10.1016/j.chb.2014.10.053. 15. Wardle, C., Derakhshan, H. (2017). Information disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Council of Europe report. No. 1–48.