РІЗНОВИДИ МЕДІА-ДИСКУРСУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ КАФЕДРИ ПРАГМАТИКИ КОМУНІКАЦІЇ ЖЕШУВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

2023;
: 47-54
1
Інститут полоністики та журналістики Гуманітарного коледжу Жешувського університету, Польща
2
Instytut Polonistyki i Dziennikarstwa Kolegium Nauk Humanistycznych Uniwersytet Rzeszowski, Poland

Інтернет як нове середовище швидко призвів до зміни моделей дискурсивних жанрів. Сучасні дослідження в цій галузі здебільшого стосуються опису та оцінки реалізації лінгвістичних та комунікаційних феноменів із визначенням їх аспектів. Такий дескриптивно-прескриптивний метод дослідження рекомендований медіалінгвістикою, оскільки він дає змогу помітити стан і ступінь трансформованості представників кожного різновиду, а в майбутньому може бути використаний як порівняльний матеріал у лінгвістиці та культурології. Пропонована стаття містить аналіз медійного дискурсу, а також вказівку на напрямок досліджень, які ведуть співробітники відділу комунікаційної прагматики Жешівського університету з метою популяризації досліджень і заохочення науковців з усього світу до співпраці. Текст розділений на дві частини. Кожен із них передбачає різний тип медіа-дискурсу, зокрема рецензійний (нежанровість як ознака дискурсу кінорецензії. Публіцистика Зигмунта Калужинського та Томаша Рачека. Співавтор – Гражина Філіп) та дослідження інтернет-ресурсу (інтернет-сайт як жанр і форма в Інтернет-дискурсі, співавтор – Юстина Майхровська). Обидва згадані піддискурси становлять особливу частину, яку можна використовувати як відправну точку в подальшому аналізі. Конкретизація кожного з дискурсів – як частини дослідження та описового методу – має на меті вказати на можливість подальших досліджень у цій галузі. Обговорювані аналізи – кейс-стаді та описовий – показують потенціал медіа-дискурсу, який став визначальним фактором досліджень, проведених на кафедрі прагматики комунікації Університету Жешува. Багатовидова замкнутість у піддискурсах демонструє гібридність, а також є ефектом генологічного редукціонізму, який є реалізацією сучасних тенденцій.

1. Altman R. (2012). Gatunki filmowe. Warszawa. 566 p. ISBN 9788301170660. 2. Balcerzan E. (2007). W stronę genologii multimedialnej. Іn: Polska genologia multimedialna / ed. D. Ostaszewska, R. Cudak. Warszawaю Р. 269–287. 3. Filip G. (2013). Mistrzowie gry na argumenty – Kałużyński, Treugutt, Bieńkowski. Rzeszów. 4. Filip G. (2016). Przykład jako argument w recenzjach filmowych. Іn: “Médiá a Text”. Nо. 5 / ed. M. Bočák, L. Regrutová, J. Rusnák. Р. 61–69. 5. Foucault M. (1977). Archeologia wiedzy / trans. A. Siemek. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy. 6. Furman W., Kaliszewski A., Wolny-Zmorzyński K. (2000). Gatunki dziennikarskie. Specyfika ich tworzenia i redagowania. Rzeszów. 208 p. 7. Grzenia J. (2006). Komunikacja językowa winternecie. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN. 214 p. 8. Irzyk Z. (1969). Główne grzechy recenzentów. Kierunki. Nо. 3. Р. 1–7. 9. Kałużyński Z. (2003). Pamiętnik orchidei. Zapiski ocalonego z XX wieku, Michałów – Grabina. URL : https://www.biblionetka.pl/art.aspx?id=41887&aid=229945&answer. 10. Kałużyński Z., Raczek T. (2005). Perły kina. Leksykon filmowy na XXI wiek. t. 1. Sensacje i science fiction. Michałów – Grabina. 368 p. 11. Kamińska M. (2011). Niecne memy. Dwanaście wykładów o kulturze internetu, Poznań. 318 p. ISBN: 9788361886211. 12. Kita M. (2012), Czy istnieje medialna odmiana językowa (in:) Transdyscyplinarność badań nad komunikacją medialną 1. Stan wiedzy i postulaty badawcze, ed. M. Kita, M. Ślawska, Katowice, p. 126–142. 13. Kopeć U. (2014). Realizacja gatunkowego schematu recenzji filmowej przez licealistów. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Rzeszowskiego. Seria Filologiczna. Dydaktyka 9. Nо. 86. Р. 107–115. 14. Krauz M. (2004). Recenzja – gatunek naukowy, krytycznoliteracki czy publicystyczny? Іn: Wielojęzyczność w perspektywie stylistyki i poetyki / ed. M. Ruszkowski. Kielce. Р. 135–151. 15. Lisowska-Magdziarz M. (2006). Dyskurs (concept in:) Słownik terminologii medialnej / ed. W. Pisarek. Р. 40, 41. 16. Loewe I. (2014). Dyskurs medialny – przegląd stanowisk badawczych. Forum Lingwistyczne. Nо. 1. Р. 9–16. 17. Majchrowska J. (2020). Pragmalingwistyczna analiza portali internetowych. Rzeszów. 311 p. ISBN 9788379968343. 18. Maziarz J. (1976), Gatunki dziennikarskie. Іn: Encyklopedia wiedzy o prasie / ed. J. Maślanka. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk. Р. 89–91. 19. Naruszewicz-Duchlińska A. (2019). Kultura zachowań językowych winternecie. Warszawa. 174 p. 20. Nowacki D., Uniłowski K. (2003). Była sobie krytyka…. Wybór tekstów z lat dziewięćdziesiątych i pierwszych. Katowice. 256 p. ISBN 83-226-1253-2. 21. Skowronek B. (2005). Jak dziś pisze się o kinie?, “Annales Academiae Paedagogicae Cracoviensis”. Folia 26. “Studia Historicolitteraria” V. Р. 257–269. 22. Skowronek K. (1993). Reklama. Studium pragmalingwistyczne. Kraków. 97 p. 23. Skudrzyk A. (1994). Język (za)pisany. O kolokwialności dialogów współczesnej prozy polskiej. Katowice. 104 p. ISBN 83-226-0587-0. 24. Szymczak M. (red.). 1978–1979. Słownik języka polskiego. Т. 1–2. Warszawa. 728 p. 25. Taras B. (2004). Anonim w Internecie, czyli o komunikacji incognito. Іn: Dialog a nowe media / ed. M. Kita, J. Grzenia, Katowice. Р. 42–51. 26. Wilczek W. (2015). Relacje i transgresje w obszarze pola gatunkowego portalu motoryzacyjnego. Іn: Gatunki mowy i ich ewolucja / ed. D. Ostaszewska, J. Przyklenk. Т. 5. Р. 436–444. 27. Wojtak M. (2004). Gatunki prasowe. Lublin. 171 p. 28. Wojtak M. (2011). Współczesne modlitewniki w oczach językoznawcy. Studium genologiczne. Tarnów. 288 p. ISBN 978-83-733292-0-1. 29. Wojtak M. (2014a). Genologiczna analiza tekstu. Prace Językoznawcze. Nо. 16/3. Р. 63–71. 30. Wojtak M. (2014b). O internetowych wersjach zapowiedzi dziennikarskich. Postscriptum Polonistyczne. Nо. 2. Р. 39–56. 31. Wojtak M. (2014c). O posoborowych modlitewnikach: uwagi filologa. Seminare. Poszukiwa-nia naukowe. Nо. 35/3. Р. 21–38. 32. Wojtak M. (2015). Dylematy genologa. Іn: Porozmawiajmy o gatunkach artystycznych i użytkowych / ed. E. Bulisz, M. Wojtak. Lublin. Р. 11–29. 33. Wojtak M. (2016). Zmienność w jedności, czyli o gatunkach prasowych i ich metamorfozach. Іn: Problemy i nadzieje współczesnego dziennikarstwa / ed. G. Filip, Rzeszów. Р. 103–128. 34. Wojtak M. (2006). Gatunek w formie kolekcji a kolekcja gatunków. Poznańskie Spotkania Językoznawcze. Т. 15. Р. 143–152. 35. Zaśko-Zielińska M. (2002). Przez okno świadomości. Gatunki mowy w świadomości użytkowników języka. Wrocław. 179 p. ISBN 83-229-2234-5. 36. Żydek-Bednarczuk U. (2013). Dyskurs medialny. Іn: Przewodnik po stylistyce polskiej. Style współczesnej polszczyzny / ed. E. Malinowska, J. Nocoń, U. Żydek-Bednarczuk. Kraków. Р. 179–198. 37. Żydek-Bednarczuk U. (2019). Dyskurs medialny wujęciu kulturowym. Tekst i Dyskurs. Nо. 12. Р. 111–120. 38. Wielki slownik jezyka polskiego. URL : https://wsjp.pl/haslo/podglad/21538/komunikat/3986536 (Accessed: 6.03.2022).