«Замах на розум» – якісна журналістика чи безвідповідальна гонитва за сенсацією?

1
Uniwersytet Rzeszowski

Мас-медіа змінили життя людини. Стали важливим джерелом інформації, засобом формування різноманітних поглядів та інтересів. Їх значення є особливо важливим під час розвитку цифрових соціальних комунікацій.

ЗМІ будують цінності або знищують їх, передають правду або обманюють, розвивають людину або примітивізують її, послаблюють зв'язки між людьми або інтегрують їх, сприяють ліні та пасивності або дозволяють розслабитися, відпочити тощо. Таким чином, можна говорити про двосторонність або навіть про подвійне обличчя ЗМІ. Не варто недооцінювати мас-медіа чи заперечувати їх користь.

Також серйозною помилкою є демонізування їх і приписування їм тих особливостей, якими вони не володіють. Мета дослідження - виявити характеристики відповідальної журналістики і журналістики "гонитви за сенсацією"

Реципієнти ЗМІ, які отримують інформацію про крадіжки, зради, шахрайства, стають все більше і більше втомленими. Небагато журналістів пам’ятає про існування Карти етичних медій, згідно з якою працівники редакцій у своїй професійній діяльності повинні використовувати правдивість, об’єктивність, чесність, відокремлення інформації від коментаря і враховувати потреби аудиторії. ЗМІ спотворюють правду. Зазвичай, одержувач ЗМІ не розуміє, що він є жертвою дій, які спотворюють надану інформацію. У ЗМІ є три явища, які призводять до фальсифікації правди. Це міф, маніпуляція та ілюзія.

Засоби масової інформації конкурують у погоні за сенсацією, тому прагнуть завоювати широку аудиторію і сподобатися їй, а це впливає на якість програм. Мас-медіа, які показують насильство, агресію чи зґвалтування – часто не вникають у «корінь зла», бо хочуть шокувати аудиторію.

1. Wrońska, Opis, wyjaśnienie, norma, ocena. Analiza struktury treści i odbioru dwóch programów telewizyjnych. Rzeszów 1999 r., s.16.

2. Nałęcz D., Zawód dziennikarza w Polsce 1918–1939, Warszawa–Łódź 1982, s. 38–39.

3. Taczkowska J., Zawód dziennikarza w Polsce, miedzy misja a posłannictwem, Bydgoszcz 2012, s.75 .

4. Skrzypczak J., (red.), Popularna encyklopedia mass mediów, Wydawnictwo Kurpisz, Poznań 1999, s. 133.

5. Pisarek W., (red.), Słownik terminologii medialnej, Universitas, Kraków 2006, s. 53.

6. Pleszczyński J., Etyka dziennikarska, Warszawa 2008, s. 92.

7. Gore A., Zamach na rozum, tłum. Gotlik-Skital J., Katowice 2008, s.17– 24.

8. Lepa A., Media jako problem współczesnej katechezy, w: http:// www.katecheza.episkopat.pl/pomoc/Media_w_kat_i_ewangel.doc ((data dostępu: 24.03.2010).

9. Schiller H.I., Sternicy świadomości, tłum. z ang., Kraków 1976 r., s.18–19.

10. Lepa A., Świat manipulacji, Częstochowa 1997, s. 23.

11. Lepa A., Iluzja w mass mediach, w: Oblicza iluzji, red. H. Kiereś, Toruń 2003, s. 34–49.

12. Eco U., Semiologia życia codziennego, Warszawa 1996 r., s. 237–245.

13. Wrońska M., Czy mass media to konstytutywny element kreowania obrazu polskiej edukacji, w: Skrzydlewski W. (red.), Kompetencje medialne społeczeństwa wiedzy. Poznań 2004, s. 414.

14. Wrońska M., Media o edukacji  – konkurent czy sojusznik przyjemnej nauki (prezentacja wyników badań własnych), w: Kazimierz Wolny-Zmorzyński K., Wrońska M. Furman W. (red.),  Miedzy odpowiedzialnością a sensacją. Dziennikarstwo i edukacja na przełomie wieków,  Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, Rzeszów 2006, s.324–336.

15. Wrońska M., Pęczkowski R., Wizerunek nauczyciela kreowany przez media regionalne to koherencja, adiaforyzacja czy zagrożenie w relacjach społecznych? w: Adamowski J., Wolny-Zmorzyński K., Furman W. (red.), Media regionalne. Sukcesy i porażki, Kielce 2008, s. 153–161.

16. Wrońska M., Tlałka E., Eksplozja informacji versus eksplozja ignorancji w: Morbitzer J., Morańska D., Musiał E. (red.), Człowiek-Media-Edukacja, Wydaw. Naukowe, Wyższa Szkoła Biznesu w Dąbrowie Górniczej 2015, s. 398– 406.

17. Keane J., Media a demokracja, Londyn 1992, s.126.

18. Wrońska M., Tlałka E., Eksplozja informacji versus eksplozja ignorancji w: Morbitzer J., Morańska D., Musiał E. (red.), Człowiek-Media-Edukacja, Wydaw. Naukowe, Wyższa Szkoła Biznesu w Dąbrowie Górniczej 2015, s. 398– 406.

19. Skworz A., Niziołek A., Biblia dziennikarstwa, Kraków 2012, s. 761.

20. Chłopecki J., Hall A., Misiąg W., i inni (red.) Czas na sanację, Rzeszów 2003 r.  21. Kapuściński R., Autoportret reportera, Kraków 2004 r., s.21.