1. SMEU
  2. Всі випуски
  3. Випуск 6, Номер 1, 2024
  4. Вплив соціального інтелекту на продуктивність перебування людини у соціальних медіа

Вплив соціального інтелекту на продуктивність перебування людини у соціальних медіа

SMEU.
2024;
Випуск 6, Номер 1
: сс. 38 - 48
Автори:
  1. І. К. Лядський
  2. І. М. Сенько
1
Полтавський державний аграрний університет Кафедра менеджменту імені І. А. Маркіної
2
Полтавський державний аграрний університет Кафедра менеджменту імені І. А. Маркіної

У статті проаналізовано вплив соціального інтелекту людини на схильність до продуктивного використання сучасних цифрових технологій, зокрема соціальних медіа. Досліджено середній час перебування людини у соціальних мережах, відсоток використання цих платформ для вирішення робочих завдань та бажання додатково розвивати свої digital-skills, тобто цифрові навички. Встановлено, що соціальний інтелект достовірно впливає (p≤0,001***) на прагнення людини до продуктивного використання соціальних мереж, пов’язаний (p≤0,05*) із бажанням додаткового розвитку навичок комунікації в інтернет просторі. Це свідчить на користь потреби впровадження курсу соціального інтелекту в освітні програми закладів вищої освіти, доцільність впровадження подібних тренінгів, лекцій та майстер-класів для підвищення кваліфікації представників органів місцевого самоврядування, університетів та бізнесу.

 

соціальні навички
соціальна обізнаність
обробка соціальної інформації
соціальні мережі
соціальні медіа
особистісні навички
digital skills
meta skills
  1. Алексеєнко Ю. О. (2021). Соціальні медіа як основа інформаційно-мережевого суспільства. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 32. С. 204–208. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.2-2/36
  2. Боснюк В. Ф. (2020). Математичні методи в психології: курс лекцій. Мультимедійне навчальне видання. 141 с. Retrieved from http://surl.li/adcii
  3. Григорова З. (2017). Нові медіа, соціальні медіа, соціальні мережі – ієрархія інформаційного простору. Технологія і техніка друкарства. № 3. С. 93–100. DOI: 10.20535/2077-7264.3(57).2017.115905
  4. Лукацька Я. С. (2021). Аналіз поняття “соціальна компетентність особистості” в українських та зарубіжних наукових працях. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія “Педагогіка і психологія”, Педагогічні науки. № 1. С. 49–53. DOI: 10.32342/2522-4115-2021-1-21-6
  5. Лядський І. К., Дячков Д. В. (2023). Вплив соціального інтелекту на лояльність та залученність співробітників як чинник формування кадрової безпеки. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. Випуск 17. С. 109–119. Retrieved from http://tnv-econom.ksauniv.ks.ua/index.php/journal/article/view/419/390
  6. Мандро Л. (2022) “Soft skills” та “meta skills” як основа фахового зростання соціальних працівників. Наука і освітa: наук.-практ. журнал. № 3. С. 31–35. DOI: 10.24195/2414-4665-2022-3-6
  7. Матеюк О., Суходоля Ю. (2021). Соціальний інтелект: психологічний феномен і теоретична проблема. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. Випуск 11. С. 113–123. http://psy- visnyk.lnu.lviv.ua/archive/11_2021/15.pdf
  8. Ситнік С., Чебикін О. (2020). Особливості міжособистісної взаємодії психологів з різним рівнем соціального інтелекту. Наука і освітa: наук.-практ. журнал. № 1. С. 41–48. https://doi.org/10.24195/2414-4665- 2020-1-6
  9. Стратюк В. (2022). Соціально-комунікативний потенціал соціальних медіа в контексті розвитку персонального бренду. Педагогічна концепція та її особливості, соціальна робота та лінгвологія. С. 63–83. DOI 10.36074/pcaifswal.ed-2.05
  10. Чирак І. М. (2021). Економіка соціальних медіа: сучасні тренди та особливості розвитку. Ефективна економіка. № 12. DOI: 10.32702/2307-2105-2021.12.92
  11. Ярмолюк О. Я., Фісун Ю. В., Шаповалова А. А. (2020). Соціальні мережі як сучасний інструмент просування. Підприємство та інновації. Науковий журнал з питань економіки та бізнесу. № 11. С. 62–66. https://doi.org/10.37320/2415-3583/11.28
  12. Aichner T., Grünfelder M., Maurer O., and Jegeni D. (2021). Twenty-Five Years of Social Media: A Review of Social Media Applications and Definitions from 1994 to 2019.Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking. Vol. 24. pp. 215–222.http://doi.org/10.1089/cyber.2020.0134
  13. Anbalagan S. & Kasirajan V. (2021). Relationship between social intelligence and social media among student teachers. Humanities & Social Sciences Reviews. Vol. 1. Р. 1–6. DOI: 10.26634/jhss.1.4.17800
  14. Ansary K. (2023). Social Attitude and Adjustment: A Critical Review. Galore International Journal of Applied Sciences and Humanities, 7(1), 26–32. DOI: https://doi.org/10.52403/gijash.20230104
  15. Develi A., Pekkan N. U., & Cavus M. F. (2022). Social intelligence at work and its implication for organizational identification: A sectoral comparison. Independent Journal of Management & Production, 13, 364– 383. DOI: 10.14807/ijmp.v13i1.1555
  16. Gupta S., De M. M., & Sinha S. (2021). Theoretical architecture of social intelligence. International Journal of Emerging Technologies and Innovative Research, 8(5), 525–534. https://www.jetir.org/papers/JETIR 2105198.pdf
  17. Jueajinda S., Stiramon O., Ekpanyaskul C. (2021). Social Intelligence Counseling Intervention to Reduce Bullying Behaviors Among Thai Lower Secondary School Students: A Mixed-method Study. J Prev Med Public Health. Vol. 54(5). P. 340–351. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8517375/
  18. Mohd R. & Shiva S. (2022). Connecting Social Intelligence with Social Media Usage: A Study at a University.  International  Journal  of  Innovative  Science  and   Research   Technology.   Vol.   7.   Р.   923–927. DOI: 10.5281/zenodo.7416735
  19. Palaščáková D., Liadskyi I., Senko I. (2023). Gender aspects of social intelligence management in the context of entrepreneurial and civic engagement. Journal of Women's Entrepreneurship and Education. P. 92–108. https://doi.org/10.28934/jwee23.pp92-108
  20. Senova M. (2021). Meta-skills are the key to human potential. Journal of behavioral economics and social systems. Vol. 2. Р. 133–137. DOI: 10.5278/ojs.bess.v2i1.6463
  21. Silvera D. H., Martinussen M. and Dahl. T. I. (2001). The TROMSØ Social Intelligence Scale, a self- report measure of social intelligence. Scandinavian Journal of Psychology. Vol. 42. P. 313–319. https://doi.org/10.1111/1467-9450.00242
  22. Spencer E. & Lucas B. (2021). Meta-Skills: Best practices in work-based learning A literature review. 75 p. DOI: 10.13140/RG.2.2.10399.84642
  23. Terletska N. (2023). The prospects and the forecasts of a human transformation in the context of the crisis of culture because of the civilization dominance. Innovative Solution in Modern Science. Vol. 2. Р. 101. DOI: 10.26886/2414-634X.2(57)2023.7
  24. Turan U. (2020). A correlation coefficients analysis on innovative sustainable development groups. EUREKA: Social and Humanities. Vol. 1. P. 46–55. https://doi.org/10.21303/2504-5571.2020.001130