На прикладі практичного досвіду діяльності музейних установ України та світу зроблено спробу теоретично розмежувати музейні інновації та інтерактивність. Наведено конкретні приклади із практичної діяльності музеїв, спрямовану на запровадження у експозиційну, науково-фондову та освітню діяльність інноваційних та інтерактивних методик й практик.
Проаналізовано введення у науковий обіг результатів археологічних досліджень 1956–1962 рр. у Судовій Вишні на Львівщині, а також доля археологічних знахідок, здобутих на цих пам’ятках дослідженнями відомого українського археолога Олексія Ратича. Обґрунтовано висновок про важливу роль цих матеріалів для з’ясування етнокультурних процесів на Східному Прикарпатті у X–XI ст.
Зроблено спробу висвітлити основні здобутки історіографічних досліджень з проблеми становлення музеології як науки. Виділено напрями музеологічних досліджень та проаналізовано основні дискусійні питання. Зосереджено увагу на суті понять «музеєзнавство,» «музеологія», «музеалія,» а також охарактеризовано літературу, у якій визначено місце музеології в системі соціогуманітарних наук.
Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові — меморіальний комплекс-ансамбль вілли Грушевських — сучасна науково-дослідна, науково-освітня, історико-культурна меморіальна установа (пам’ятка історії та архітектури); за видом діяльності науково-методичний центр для музеїв у масштабах України і за її межами; наукова база грушевськознавства, яка займається всебічним вивченням життя та діяльності Михайла Грушевського та його доби.
Проаналізовано колекцію гаківниць Львівського історичного музею, час та джерела формування цієї збірки. Розглянуто історію, розвиток та поширення цього виду ручної вогнепальної зброї у XVI–XVIII ст., етапи її технічного вдосконалення; кількісний та якісний склад гаківниць Високого замку у Львові в період XV–XVI ст. Обґрунтовано шляхи та етапи формування колекції гаківниць Львівського історичного музею.
Розглянуто і проаналізовано процеси становлення освітнього потенціалу у сфері популяризації історико- культурної спадщини Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Подається концепція новітньої моделі науково-освітньої діяльності Музею як комплексного просвітницького і мистецького центру м. Коломиї. Для вирішення сучасних концептуальних проблем Музею закцентовано увагу на тісній співпраці з педагогами та фахівцями художньої культури та викладачами образотворчого мистецтва.
Проаналізовано суть і особливості експозиційної роботи як важливого напряму діяльності музею, концептуальні засади музейної експозиції та її роль для вивчення і збереження історико-культурної спадщини та висвітлення поступального розвитку людства.
На прикладі пересувної банерної виставки «Репресована церква» до 25-ліття легалізації Української Греко- Католицької Церкви розкрито особливості виставково-експозиційної роботи Львівського музею історії релігії. Проаналізовано вплив виставкової діяльності музею на спроби сприяння міжконфесійного порозуміння та формування окремих аспектів історичної пам’яті.