Проаналізовано боротьбу великого сина українського народу І. Я. Франка з поліцейською політико-правовою системою Австро-Угорської імперії, що сприяла захисту прав і свобод українського народу.
Вивчення питань організованої злочинності є надзвичайно важливим завданням не лише вчених-теоретиків, а й практиків. Не менше значення має й розроблення дієвих заходів зі запобігання незаконній діяльності цих угрупувань. Особливість згаданих формувань пояснюється тим, що останні зазвичай завдають шкоди своєю діяльністю не лише окремим фізичним або юридичним особам, а несуть небезпеку для цілих галузей народного господарства, таким чином ставлячи під загрозу належне функціонування або й загалом існування останніх.
Стаття присвячена проблемам у сфері правоохоронної діяльності держави, яка під впливом євроінтеграційних та глобалізаційних процесів потребує негайної модернізації, що дало б змогу створити ефективну сучасну систему правоохоронних органів.
Громадянське суспільство задає динаміку соціальної держави, відіграє у її існуванні розвиваючу роль. Тому рівень розвитку громадянського суспільства і рівень соціальної держави є поняттями взаємопов’язаними. Власне громадянське суспільство є механізмом подальшого розвитку функціональної структури розвинених форм соціальної держави.
Правотворчість у контексті ідей правової державності полягає у тому, що вони надають їй системного характеру і дозволяють розглядати її, як і будь-який елемент політико-правової системи, в усьому спектрі внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків.
Наукова розвідка присвячена проблематиці розвитку громадянського суспільства в Україні в контексті його взаємодії з інститутом держави. У статті розглянуто теоретичні, концептуальні та практичні аспек¬ти взаємодії інституту держави і громадянського суспільства в Україні. Визначено характерні риси системи державного управління, які справляють своєрідний дискомфорт для повноцінного розвитку громадянського суспільства.
У контексті філософсько-правового знання у статті проаналізовано дефініцію “громадянське суспільство”, запропоновано та систематизовано відомі наукові підходи до розуміння означеного поняття. В основу статті покладено дослідження провідних філософів, а також власні авторські підходи і висновки щодо проблематики дослідження.
У статті визначено, на основі аналізу значної джерельної бази, провідні моделі громадянського суспільства. Здійснено їх теоретичне обґрунтування, показано в них особливості взаємовідносин людини та держави. Доведено, що держава існує для суспільства, а не навпаки і, власне, розділення громадянського суспільства і держави є однією з основних характеристик демократичної форми правління, і повинна сприяти звільненню особи від державного диктату.
Стаття присвячена дослідженню особливостей формування народницької філософії права і філософсько-правових ідей в Україні. У статті проаналізовано розвиток філософської думки в контексті європейської філософсько-правової культури та власних коренів її формування. Розкриваються основні положення уявлень про співвідношення прав і свобод людини з уявленнями про владу і державу у філософсько-правових концепціях українських народників, їхні погляди на природне право.
У статті комплексно проаналізовано поняття громадянського суспільства як політико-правового явища. Розглянуто джерелознавчий матеріал, який характеризує процес розвитку системи поглядів на громадянське суспільство на теренах України. Досліджено еволюцію поняття громадянського суспільства у працях українських мислителів, зокрема С. Оріховського-Роксолана, М. Костомарова, М. Драгоманова, І. Франка та ін. Визначено особливості розвитку концепції громадянського суспільства кін. XIX – поч. XX ст. у працях видатних українських діячів.