У статті акцентовано увагу на реалізації державної кадрової політики у правоохоронній сфері України. Розглядаються суб’єкти державної кадрової політики, які наділені відповідними повноваженнями, що реалізують кадрову політику через відповідні гілки влади та об’єкти державної кадрової політики, якими є кадровий потенціал суспільства, всі людські ресурси.
Проаналізовано законодавче закріплення функції представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у країнах СНД та Євросоюзу. Розглянуто зміни підстав і порядку здійснення прокурором представницької діяльності згідно із Законом України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року.
Основною метою статті є спроба проаналізувати філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність та правову природу. Особливу увагу автор
звертає на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого
трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.
Розглянуто основні теоретико-правові засади та передумови формування поняття громадянського суспільства в теоретико-правовій думці, сучасний стан взаємодії громадянського суспільства і публічної влади. Досліджено проблеми, які перешкоджають упровадженню та реалізації демократичних цінностей громадянського суспільства, та їх
вирішення, через розумний баланс інтересів органів публічної влади і громадянського суспільства в Україні.
Розглянуто проблеми функціонування такого інституту вітчизняного грома-дянського суспільства, як громадські об’єднання, оскільки вони тісно пов’язані з політичною системою суспільства та відіграють важливу роль у становленні демократії, захисті прав і свобод громадян.
Проаналізовано боротьбу великого сина українського народу І. Я. Франка з поліцейською політико-правовою системою Австро-Угорської імперії, що сприяла захисту прав і свобод українського народу.
Вивчення питань організованої злочинності є надзвичайно важливим завданням не лише вчених-теоретиків, а й практиків. Не менше значення має й розроблення дієвих заходів зі запобігання незаконній діяльності цих угрупувань. Особливість згаданих формувань пояснюється тим, що останні зазвичай завдають шкоди своєю діяльністю не лише окремим фізичним або юридичним особам, а несуть небезпеку для цілих галузей народного господарства, таким чином ставлячи під загрозу належне функціонування або й загалом існування останніх.
Стаття присвячена проблемам у сфері правоохоронної діяльності держави, яка під впливом євроінтеграційних та глобалізаційних процесів потребує негайної модернізації, що дало б змогу створити ефективну сучасну систему правоохоронних органів.
Громадянське суспільство задає динаміку соціальної держави, відіграє у її існуванні розвиваючу роль. Тому рівень розвитку громадянського суспільства і рівень соціальної держави є поняттями взаємопов’язаними. Власне громадянське суспільство є механізмом подальшого розвитку функціональної структури розвинених форм соціальної держави.
Правотворчість у контексті ідей правової державності полягає у тому, що вони надають їй системного характеру і дозволяють розглядати її, як і будь-який елемент політико-правової системи, в усьому спектрі внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків.