держава

Утвердження концепту публічного як вимога післявоєнного суспільного устрою України

Термін публічне є усталеним терміном, який використовують у науковій та політико-адміністративній термінології західних суспільств. Він позначає певний базовий концепт суспільних відносин, на якому ці суспільства будуються. Широкого вжитку набули такі терміни, як публічна сфера, публічна служба, публічні підприємства, публічне управління, публічна політика. Водночас в Україні, попри певні зміни, що відбулися після 2014 року, до цього часу домінуючим концептом політико-управлінської сфери залишається держава.

Принципи як основа організації та забезпечення міжнародної екологічної безпеки

У статті охарактеризовано актуальні проблеми міжнародної екологічної безпеки в контексті системного прояву принципів її реалізації, що обґрунтовує необхідність консо- лідації зусиль міждержавних заходів природоохоронного характеру на засадах стійкого та збалансованого розвитку. Розкриваються передумови становлення глобальної еколо- гічної безпеки як невід’ємної частини міжнародних відносин та політики на фоні довготривалої екологічної кризи. Виділяються та обґрунтовуються характерні ознаки глобальної екологічної безпеки та рівні її функціонування за територіальним принци- пом.

Проблеми гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів

У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.

Активізм релігійних організацій у сфері захисту основоположних прав людини

У статті окреслено та проаналізовано активну діяльність релігійних організацій у сфері захисту основоположних прав людини.

Агресія як детермінуючий чинник протиправної поведінки людини

У статті розглянуто сутність природи феномену агресії та схарактеризовано її як детермінуючий чинник протиправної поведінки людини. Розглянуто різноманітні визначення поняття агресії як одного із внутрішніх глибинно-психологічних детермінант поведінки. Обґрунтовано, що агресія, як попередньо детермінована та соціально обумовлена поведінка, перебуває у нерозривному зв’язку із задоволенням основних життєвих потреб особистості.

Правова ідентичність: структурування смислового простору

У статті обґрунтовано положення про доцільність вважати правову ідентичність як особливу форму соціальної ідентичності та розкрито її сутність як юридичної категорії.

Нормативно-правове забезпечення розвитку територіальних міських громад в Україні

Розглянуто особливості нормативно-правового забезпечення розвитку територіальних міських громад в Україні. Визначено сутність та особливості територіальних міських громад відповідно до їх нормативно-правової рег- ламентації в законодавстві України. Проаналізовано низку законодавчих актів, які забезпечують нормативно-правове регулювання розвитку територіальних міських громад в Україні. Обґрунтовано напрями вирішення проблем розвитку територіальних міських громад в Україні, а також представлено процедури їх вирішення.

Особливості прийняття управлінських рішень в органах місцевого самоврядування

Розглянуто особливості прийняття управлінських рішень в органах місцевого самоврядування України. Визначено теоретичні засади прийняття управлінських рішень та їх моделі відповідно до напрямів їх реалізації. Представлено модель раціонального прийняття управлінських рішень в органах місцевого самоврядування та роз’яснено основні етапи реалізації цих рішень. Визначено основні проблеми, які існують у сфері прийняття управлінських рішень в органах місцевого самоврядування, та обґрунтовано кроки, які необхідно здійснити з метою їх вирішення.

Інституційне забезпечення процесів міжкультурної комунікації України в контексті реалізації її євроінтеграційного вектора

Розглянуто особливості інституційного забезпечення процесів міжкультурної комунікації України в контексті реалізації її євроінтеграційного вектора. Виокремлено позитивні та негативні наслідки міжкультурної комунікації в контексті налагодження взаємовигідних відносин між державами. Акцентовано на тому, що культура окремої країни може значним чином вплинути на учасників міжкультурної комунікації. Обґрунтовано основні позиції щодо інституційного забезпечення інтеграційних процесів в Україні та його значення, виходячи із об’єктивності міжкультурної комунікації в євроінтеграційних процесах.