держава

Теоретико-правовий аналіз взаємовідносин держави і християнської релігії в «філософії права» Гегеля

Проаналізовано наукові погляди великого німецького мислителя Гегеля щодо
діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин держави і християнської релігії. У своїй
роботі «Філософія права» німецький філософ глибоко і всебічно розкриває роль і місце
не тільки держави в розвитку і функціонуванні суспільства, але й християнської релігії
як важливого інституту у формуванні духовності і високої моралі в суспільстві.

Правова інтеграція України у площині глобалізаційного дискурсу

Інтеграційні процеси, що відбуваються у сучасному світі, призводять до розвитку
національної системи законодавства. Досліджуючи виникнення та еволюцію українського
законодавства, варто зауважити, що цей процес є тривалим і характеризується
конкретними етапами розвитку й становлення нашої держави. Впроваджуючи інтеграційні
процеси в країні, насамперед, необхідно керуватися тим, що кожна правова система певної
держави, яка обумовлюється системою національного законодавства, є унікальною.

Національно-правова гармонізація інституту правосуддя в системі інтеграційних процесів

Досліджено проблему національно-правової гармонізації інституту правосуддя в
системі інтеграційних процесів та визначено шляхи приведення національного
законодавства про інститут правосуддя відповідно до міжнародних стандартів.
Фундаментальність гармонізації законодавства України про інститут правосуддя із
міжнародними стандартами безпосередньо залежить від етапів її реалізації. Пропонуємо
виокремити такі етапи гармонізаційних процесів у сфері судоустрою та статусу суддів:

Реалізація державної кадрової політики у правоохоронній сфері України

У статті акцентовано увагу на реалізації державної кадрової політики у правоохоронній сфері України. Розглядаються суб’єкти державної кадрової політики, які наділені відповідними повноваженнями, що реалізують кадрову політику через відповідні гілки влади та об’єкти державної кадрової політики, якими є кадровий потенціал суспільства, всі людські ресурси.

Представництво прокурором інтересів громадянина та держави в суді в умовах європейської інтеграції України

Проаналізовано законодавче закріплення функції представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у країнах СНД та Євросоюзу. Розглянуто зміни підстав і порядку здійснення прокурором представницької діяльності згідно із Законом України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року.

Філософсько-правові витоки громадянства

Основною метою статті є спроба проаналізувати філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність та правову природу. Особливу увагу автор
звертає на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого
трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.

 

Про правові основи громадянського суспільства та його взаємодію з органами публічної влади

Розглянуто основні теоретико-правові засади та передумови формування поняття громадянського суспільства в теоретико-правовій думці, сучасний стан взаємодії громадянського суспільства і публічної влади. Досліджено проблеми, які перешкоджають упровадженню та реалізації демократичних цінностей громадянського суспільства, та їх
вирішення, через розумний баланс інтересів органів публічної влади і громадянського суспільства в Україні.
 

Теоретичні аспекти функціонування громадських об’єднань в Україні

Розглянуто проблеми функціонування такого інституту вітчизняного грома-дянського суспільства, як громадські об’єднання, оскільки вони тісно пов’язані з політичною системою суспільства та відіграють важливу роль у становленні демократії, захисті прав і свобод громадян.

Критика Іваном Франком політико-правової системи Австро-Угорської імперії

Проаналізовано боротьбу великого сина українського народу І. Я. Франка з поліцейською політико-правовою системою Австро-Угорської імперії, що сприяла захисту прав і свобод українського народу.

Oзнаки транснаціональних злочинних організацій

Вивчення питань організованої злочинності є надзвичайно важливим завданням не лише вчених-теоретиків, а й практиків. Не менше значення має й розроблення дієвих заходів зі запобігання незаконній діяльності цих угрупувань. Особливість згаданих формувань пояснюється тим, що останні зазвичай завдають шкоди своєю діяльністю не лише окремим фізичним або юридичним особам, а несуть небезпеку для цілих галузей народного господарства, таким чином ставлячи під загрозу належне функціонування або й загалом існування останніх.