держава

Розглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту
прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду.
З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що
відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття
місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон
та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності.

Проаналізовано теоретико-методологічні основи становлення правової категорії “громадянське суспільство”. Громадянське суспільство як філософсько-правову категорію досліджено у двох вимірах: феноменальному (практичному) та абстрактно- понятійному. У феноменальному контексті категорія розглядається як явище, властиве сучасному соціуму, що являє собою живу субстанцію, яка за природою є флективною та перебуває у стані перманентного розвитку.

На основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні.

Ґрунтовно досліджено незалежність як домінанту адвокатського самоврядування. Актуалізується питання про місце та роль адвокатури у державі та суспільстві, ви- світлено сутнісну характеристику цього правозахисного інституту. Виокремлено струк- турні елементи, за допомогою яких забезпечується незалежність адвокатської діяльності. Проаналізовано проблеми реалізації принципу незалежності адвоката під час виконання його професійних обов’язків.

На основі новітніх  наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий
концепт  дефі ніції«громадянське  суспільство»,  систематизовано  сучасні  підходи
щодо  розуміння  означеного  поняття.  В  основу  дослідження  покладено  наукові  погляди
визначних  філософів,  а  також  запропоновано  власний  авторський  підхід  та  висновки
щодо  проблематики  дослідження.  Обґрунтовано,  що  громадянське  суспільство  –  це
система  забезпечення  життєдіяльності  соціальної,  соціокультурної  та  духовної  сфер,  їх

Теоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів
розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у
загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично
найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме
інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних
тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше
серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже

У статті розглянуто важливу проблему – правовий механізм реалізації основної
функції судової влади правосуддя. З’ясовано роль інших функцій судової влади в
забезпеченні здійснення правосуддя. Аргументовано конституційну правову природу
правосуддя, що підтверджує її виключність серед функцій судової влади.

Проаналізовано наукові погляди великого німецького мислителя Гегеля щодо
діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин держави і християнської релігії. У своїй
роботі «Філософія права» німецький філософ глибоко і всебічно розкриває роль і місце
не тільки держави в розвитку і функціонуванні суспільства, але й християнської релігії
як важливого інституту у формуванні духовності і високої моралі в суспільстві.

Інтеграційні процеси, що відбуваються у сучасному світі, призводять до розвитку
національної системи законодавства. Досліджуючи виникнення та еволюцію українського
законодавства, варто зауважити, що цей процес є тривалим і характеризується
конкретними етапами розвитку й становлення нашої держави. Впроваджуючи інтеграційні
процеси в країні, насамперед, необхідно керуватися тим, що кожна правова система певної
держави, яка обумовлюється системою національного законодавства, є унікальною.

Досліджено проблему національно-правової гармонізації інституту правосуддя в
системі інтеграційних процесів та визначено шляхи приведення національного
законодавства про інститут правосуддя відповідно до міжнародних стандартів.
Фундаментальність гармонізації законодавства України про інститут правосуддя із
міжнародними стандартами безпосередньо залежить від етапів її реалізації. Пропонуємо
виокремити такі етапи гармонізаційних процесів у сфері судоустрою та статусу суддів: