держава

У статті на основі теоретичних концепцій А. Грамші та Т. Парсонса визначено філософсько-правові засади моделі громадянського суспільства. У ХХ ст. було зроблено певні спроби щодо розроблення теорії громадянського суспільства на закладеному фундаменті. Насамперед слід відзначити таких знаних вчених, як А. Грамш та Т. Парсонс, які перебували під впливом вчення Г. Гегеля й водночас внесли корективи до його теорії, зіставляючи громадянське суспільство та економіку, громадянське суспільство та державу.

У статті визначено, що управлінська еліта здійснює важливу роль у формуванні і розвитку держави загалом, адже поєднює в собі владні функції значну матеріальну базу і наділені управлінські можливості. Таким чином, визначено, що від правильності дії залежить розвиток держави або ж її занепад, внаслідок чого нижче на основі цього визначено її ключові проблеми діяльності, вплив на розвиток процесів країни, внаслідок чого запропоновано ключові засади головною метою яких є удосконалення процесів управління державою.

У статті ґрунтовно та комплексно досліджено сутність, історико-правові аспекти становлення, еволюцію, зміст та основні елементи принципів права на основі опрацювання здобутків правової теорії та юридичної практики, розкрито значення права для формування правового світогляду та здійснення нормотворчої та нормозастосовчої практики. Відзначено, шо у правознавчій науці постійно здійснюються пошуки осмислення поняття права, його сутності та природи, а теж основних його характеристик – ознак та властивостей, які розкривають місію права як важливої соціальної та регулюючої сили суспільства.

Розглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту
прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду.
З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що
відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття
місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон
та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності.

Проаналізовано теоретико-методологічні основи становлення правової категорії “громадянське суспільство”. Громадянське суспільство як філософсько-правову категорію досліджено у двох вимірах: феноменальному (практичному) та абстрактно- понятійному. У феноменальному контексті категорія розглядається як явище, властиве сучасному соціуму, що являє собою живу субстанцію, яка за природою є флективною та перебуває у стані перманентного розвитку.

На основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні.

Ґрунтовно досліджено незалежність як домінанту адвокатського самоврядування. Актуалізується питання про місце та роль адвокатури у державі та суспільстві, ви- світлено сутнісну характеристику цього правозахисного інституту. Виокремлено струк- турні елементи, за допомогою яких забезпечується незалежність адвокатської діяльності. Проаналізовано проблеми реалізації принципу незалежності адвоката під час виконання його професійних обов’язків.

На основі новітніх  наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий
концепт  дефі ніції«громадянське  суспільство»,  систематизовано  сучасні  підходи
щодо  розуміння  означеного  поняття.  В  основу  дослідження  покладено  наукові  погляди
визначних  філософів,  а  також  запропоновано  власний  авторський  підхід  та  висновки
щодо  проблематики  дослідження.  Обґрунтовано,  що  громадянське  суспільство  –  це
система  забезпечення  життєдіяльності  соціальної,  соціокультурної  та  духовної  сфер,  їх

Теоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів
розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у
загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично
найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме
інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних
тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше
серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже

У статті розглянуто важливу проблему – правовий механізм реалізації основної
функції судової влади правосуддя. З’ясовано роль інших функцій судової влади в
забезпеченні здійснення правосуддя. Аргументовано конституційну правову природу
правосуддя, що підтверджує її виключність серед функцій судової влади.