Проаналізовано вплив системи охорони здоров’я на створення умов сталого забезпечення національної безпеки держави. Охарактеризовано її структурно-функціональне призначення щодо утвердження цінності життєдіяльності людини, яка визначає її спроможність як імперативу національної безпеки держави.
Здійснено аналіз динаміки розвитку неурядових громадських організацій в роки незалежності України. Запропоновано власну етапизацію еволюції системи громадських організацій. Окреслено характерні особливості та проблеми взаємодії органів державної влади й інститутів громадянського суспільства. Виділено специфіку громадських організацій, акцентовано увагу на ефективному використанні їх досвіду для перспектив розвитку громадянського суспільства.
Розглянуто особливості прав публічних службовців як основоположної складової їх правового статусу. Доведено, що права публічного службовця необхідно розкривати як комплекс визначених матеріально-економічних та соціальних благ, які гарантуються посадовцеві та забезпечують реалізацію його природних прав у ході здійснення професійної діяльності. Визначено три рівні (аспекти) прав державних службовців.
Розглянуто проблеми стратегічного планування регіонального розвитку. З’ясовано складові системи планування регіонального розвитку. Зроблено акцент на проблемах стратегічного планування регіонального розвитку в Україні. Обґрунтовано чинники, які зумовлюють необхідність покращення стратегічного планування регіонального розвитку в Україні. Представлено перспективи розвитку стратегічного планування регіонального розвитку в Україні.
Українська Церква (особливо давня сільська) є надійним джерелом природно-надприродної канонічності, істини, справедливості та особливого національного світобачення. Церква століттями здійснювала духовну єдність роду українського, нашої доленосної нації, оскільки глибоко поглинула у природні закони, увібрала у себе їхню мудрість, сприяла регулюванню дій Всесвіту.
У статті визначено, що з огляду на численні соціально-економічні проблеми сучасного розвитку України задається питання про існування проблем практичної діяльності національної еліти в Україні, адже будь-який соціально-економічний розвиток населення напряму залежить від її лідерів, які через покладені на них функції визначають ключові напрями і стратегії соціально-економічного розвитку та є субꞌєктами процесів державотворення.
У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.
Актуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлюється потребою в осмисленні особливостей постання і розвитку держави в Україні як системного явища, істотні й необхідні ознаки якого відображають поняття: “держава”, “державність” й “державотворення”. Розуміння останніх важливе для усвідомлення історико-правових особливостей минулого України та для оцінки логіки розвитку сучасних політичних і суспільних процесів у нашій державі.
У статті на основі теоретичних концепцій А. Грамші та Т. Парсонса визначено філософсько-правові засади моделі громадянського суспільства. У ХХ ст. було зроблено певні спроби щодо розроблення теорії громадянського суспільства на закладеному фундаменті. Насамперед слід відзначити таких знаних вчених, як А. Грамш та Т. Парсонс, які перебували під впливом вчення Г. Гегеля й водночас внесли корективи до його теорії, зіставляючи громадянське суспільство та економіку, громадянське суспільство та державу.
У статті визначено, що управлінська еліта здійснює важливу роль у формуванні і розвитку держави загалом, адже поєднює в собі владні функції значну матеріальну базу і наділені управлінські можливості. Таким чином, визначено, що від правильності дії залежить розвиток держави або ж її занепад, внаслідок чого нижче на основі цього визначено її ключові проблеми діяльності, вплив на розвиток процесів країни, внаслідок чого запропоновано ключові засади головною метою яких є удосконалення процесів управління державою.