контент

Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом.

У час глобального розвитку Інтернету мас медіа зазнали значних змін. Легка доступність до створення та поширення контенту, блогінг, соціальні мережі заохотили медіа до пошуку нових форм та методів комунікації з аудиторією. Найбільше відчули зміни традиційні медіа, зокрема газети, які були змушені зменшити свої тиражі або повністю перейти в онлайн. Проте і такий формат потребує видозмін через фінансові проблеми. Одним із поширених механізмів функціонування у світових онлайн медіа є платний контент, так званий пейвол.

Існує небагато досліджень щодо того, як журналісти інтернет-видань створюють контент для переконання громадськості, як працюють технології мережевих мас-медій. У цій статті представлені дослідницькі результати теоретичної розвідки щодо можливості переконання користувачів в суспільно-політичних та соціально-економічних аспектах розуміння контенту. При тому, що багато користувачів добре обізнані в створенні та споживанні інформації у функціональних межах Інтернет-видань, аналіз ставив за мету виявити прогалини в індивідуальному уявленні аудиторії про контент.

Впродовж років експерти Інституту Демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) здійснюють кількісний та якісний моніторинг інформаційного простору України на місцевому рівні. Обираючи певні області, а також друковані та онлайн видання у кожній з них регіональні групи забезпечують не лише облік та опис контенту – до їх завдань належить порівняння результатів роботи регіональних редакцій поміж собою.

Розглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висувається гіпотеза, що за умов капіталізації журналістики розширяються можливості інтерв’ю та його різновидів. Як інтерв’ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв’ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб’єктивний, стислий коментар.

Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут.

Сучасні засоби масової комунікації (наприклад, радіо, газети, телебачення чи інтернет-журналістика), та й увесь спектр засобів масової комунікації (наприклад, театр, музика, виставки, кіно, драма, опера, візуальне мистецтво тощо) просувають наратив – інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі.  Але із запровадженням цілісних систем ідеологічно об’єднаних масмедіа наратив вже не піддається характеристиці тимчасовості чи розлогості інтерпретацій.

Розглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на сайтах «ВВС Україна» та «Новое Время» у рубриках «Наука і технології» та «Техно» відповідно. Проаналізовано контент рубрик, частоту виходу матеріалів, жанри, специфіку. Наголошено на особливій ролі науково-популярної журналістики у вихованні нового покоління науковців.

Подано результати критичного аналізу чотирьох методів оцінювання рейтингу комерційного контенту інтернет-сервісу, а саме: “Просто плюс”; “Плюс/Мінус”; “Зірковий”; “Комбінований”. Підґрунтям розроблення моделі інформаційного сервісу обрано метод “Зірковий”, адже він надає розгорнуту оцінку із фіксованою шкалою значень. Побудовано та оптимізовано математичне забезпечення “Зіркового” методу для обчислення рейтингу контенту, в основі якого формула середнього арифметичного зваженого з врахуванням середньої кількості голосів та середнього рейтингу усіх електронних документів.

Запропоновано застосовувати метод контент-аналізу текстової інформації в системах електронної комерції для автоматизації електронного бізнесу і підтримки прийняття рішень відповідною особою. Проаналізовано основні проблеми електронної  комерції та функціональних сервісів керування контентом. Запропоновано методи вирішення цих проблем.