особистість

Проблема виховання колективу і особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)

Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагог- новатор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні , але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості.

Правова соціалізація особи як об’єкт теоретично- правового дослідження

Розглянуто теорію правової соціалізації особи. Сформульовано основні підходи до
визначення поняття “правова соціалізація особи”.

Механізм детермінації девіантної поведінки дитини

Подано науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо
проблеми формування агресії та девіацій поведінки у дитячому середовищі. Розглянуто
психологічні особливості деструктивної поведінки та її характеристик з позиції
психології, соціології та кримінально-правових наук. Розкрито механізми формування
протиправних дій, а також проаналізовано вплив девіацій на формування особистості.
Проаналізовано соціальні відхилення поведінки особистості, які формуються під
впливом соціальних інститутів, а також теорії причин виникнення відхилень.

Філософсько-правова проблема смислозмістовного виміру девіантної свідомості

Розглянуто одну із основних проблем філософії права, а саме феномен девіантної свідомості, зокрема її смислозмістовну сутність. Увагу зосереджено на вирішенні фундаментальної проблеми суспільної науки: дослідженні смислу та змісту чинників, що мотивують людину до девіантної свідомості. Проаналізовано детермінанти, які впливають на формування девіантної свідомості та її проявів.
 

Індивідуальність у системі соціальних зв'язків: філософсько-правовий аспект

На філософсько-правовому рівні проаналізовано дефініцію індивідуальності у системі соціальних зв’язків. З’ясовано, що індивідуальність – одна з основних властивостей особистості, її суттєва характеристика, яка визначається за формою та способом буття людини як суб’єкта свідомої діяльності. Доведено, що формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної життєдіяльності. Від того, які саме соціальні чинники формують особистість, залежать і її індивідуальні риси.

Роль феномену національної свідомості у державно-правовому просторі

Проаналізовано проблему значення національної свідомості для державно-правового простору. Позиціонується, що свідомість окремої особистості формує погляди, уявлення, почуття щодо чинного або бажаного права, держави, соціальних та державотворчих процесів. У державно-владній діяльності національна свідомість окремої особистості впливає не тільки на індивідуальному рівні, але й формує комплек¬сні масові національні інтенції.

Розвиток особистості в системі соціальних спільнот: загальне в індивідуальному

У статті простежено та науково висвітлено розвиток особистості в системі соціальних спільнот, визначено загальне в індивідуальному. З’ясовано проблему особистості як індивідуальності у контексті порівняння категорій “індивідуальність” та “особистість”. Доведено, що розвиток особистості, розкриття її індивідуальності – це розвиток загальносуспільного в індивідуальному і через нього зростання багатства та розмаїття її духовного світу, розвиток ініціативи і творчих здібностей.

Методологічні домінанти правової антропології

У статті визначено методологічні засади формування правової антропології. На основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання ґрунтовно проаналізовано функції юридичної антропології. Визначено, що правова антропологія – це наука про людину як соціальну істоту в її правових проявах, вимірах, характе¬ристиках, яка вивчає правові форми громадського життя людей від старовини до сьогодення.

Генеза особистостості через призму філософсько-правових детермінант

У статті досліджено одну із основних проблем філософії права, а саме становлення особистості у контексті поєднання соціального та індивідуального в цій інституції. Акцентовано увагу на вирішенні фундаментальної проблеми суспільної науки: становлення особистості через призму філософсько-правових детермінант. Проведено кореляцію між індивідуальними та соціальними чинниками становлення особистості та формуванням людини як повноцінного члена суспільства.

Моделі громадянського суспільства: проблема взаємовідносин людини та держави

У статті визначено, на основі аналізу значної джерельної бази, провідні моделі громадянського суспільства. Здійснено їх теоретичне обґрунтування, показано в них особливості взаємовідносин людини та держави. Доведено, що держава існує для суспільства, а не навпаки і, власне, розділення громадянського суспільства і держави є однією з основних характеристик демократичної форми правління, і повинна сприяти звільненню особи від державного диктату.