Економічна журналістика слугує критичним мостом між складними економічними концепціями та громадським розумінням, відіграючи ключову роль у формуванні сприйняття, впливаючи на рішення та сприяючи інформованому дискурсу. У цій статті розглядаються основні теми економічної журналістики, зокрема фінансові тенденції, ринкова динаміка, державна політика та вплив глобальних економічних подій.
Висвітлено роль малого підприємництва у ринковій економіці на сучасному етапі її розвитку, охарактеризовано його переваги та недоліки. Визначено суть поняття «конкурентоспроможність». Встановлено значення економіко-статистичного аналізу для дослідження конкурентоспроможності малого підприємництва та формування на основі цього ефективної стратегії її підвищення.
У статті представлено стратегічний аналіз ринку автомобільних перевезень України у довоєнний період та в перспективі його закінчення, тобто у повоєнний період. З цією метою аналіз охоплював такі сфери, як сам ринок, головним чином попит і рухомий склад, а також його середовище, тут внутрішнє міжнародне регулювання та інфраструктуру. Однак для післявоєнного періоду враховувалися потенційні масштаби збитків, а також заявлена матеріальна допомога з інших країн і перспективи вступу України до Європейського Союзу.
У статті зроблено акцент на сучасному стані кінопрокатного ринку, зокрема розглядаються основні напрямки діяльності головних кінотеатральних мереж України: “Multiplex cinema”, “Планета Кіно”, “Київкінофільм”, “Кінопалац”. Визначено їх місце на кінопрокатному ринку України. Досліджено конкурентні переваги приватних кінотеатрів, а саме “Multiplex” та “Планета кіно”. Проведено аналіз сучасного ринку кінопрокату України у період 2007-2018 рр. та визначено ступінь конкуренції цього ринку за допомогою розрахунку індексу Харфіндала-Хіршмана.
Розглянуто актуальні питання формування складу факторів, які впливають на кон’юнктуру ринку машинобудівних виробів. Як об’єкт дослідження визначено продукцію електротехнічної промисловості. Всі фактори впливу систематизовано та проаранжовано за їх вагомістю. Для досягнення цієї мети автори запропонували використовувати блочно-експертний підхід. Теоретично важливими та практично значущими є пропозиції авторів щодо моніторингу кон’юнктури з використанням тригонометричних функцій.
Мета. Періодичне продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення не вирішує основного завдання земельної реформи – вільний обіг земель з метою покращення добробуту населення, підвищення соціально-економічного розвитку територій на основі розробки нових економічних, фінансово-кредитних міжгосподарських взаємозв’язків та механізмів. При цьому повинні бути сформовані на законодавчому та нормативно-правовому рівні певні передумови функціонування ринку земель, визначивши перед цим його функцію.