соціальні мережі

Соціальна мережа Instagram сьогодні є однією з найпопулярніших в Україні. Крім цього, це найдинамічніший веб-ресурс, адже його розробники регулярно оптимізують всі функції. Якщо колись її використовували лише як платформу для поширення фотографій та невеликих описів до них, то сьогодні це ресурс, який також відіграє важливу роль в створенні та поширенні інформаційних приводів та повідомлень. Це соціальна мережа, що завоювала прихильність численної аудиторії, зокрема серед молоді. Саме тому вона також впливає на формування громадської думки та іміджу країни і її владних структур.

В Інтернеті мас-медіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати і зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах з кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним з таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читам дробровільно дає згоду на отримання такої інформації.

У cтатті визначено позитивні та негативні аспекти у використанні соціальних мереж під час виконання професійних обов’язків журналістів. Було встановлено, що з розвитком соціальних мереж життя журналіста полегшилось. Адже стало простіше шукати інформацію, відкрився більший доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до політиків, громадських діячів та відомих особистостей, якими можна написати в соціальних мережах.

Проаналізовано стан правового регулювання розміщення інформації у соціальних
мережах державними службовцями. Зазначено, що соціальні мережі перетворилися на
стандартний канал соціальних комунікацій між людьми. Державні службовці
використовують соціальні мережі як один з найпотужніших інструментів у комунікації з
громадянами та між собою, а також як майданчик для обмірковування важливих
суспільно-політичних питань та дискусій. Така ситуація вимагає належного правового
регулювання поведінки відповідних осіб у соціальних мережах. Проте законодавство

Розкрито результати дослідження сутності соціальних мереж. Окремо вивчено стан розвитку соціальних мереж у світі загалом та Україні зокрема. Проаналізовано потенційне охоплення рекламою у соціальних мережах. Розкрито особливості соціальної медіа реклами. Представлено профіль рекламної аудиторії провідних соціальних мереж в розрізі вікових, гендерних та географічних ознак. Виявлено ключові тренди та перспективи розвитку соціального медіа маркетингу. Виділено проблеми, з якими бояться зіштовхнутися маркетологи у майбутньому, здійснюючи свою діяльність у соціальних мережах.

Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні надзвичайно необхідна йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії.

Блоги – поширене явище на терені інтернету, вони є не лише на спеціальних платформах, на сторінках інтернет-ЗМІ, але й у соціальних мережах. Спочатку блоги з’явилися в інтернеті на спеціальних блогових платформах, згодом інтернет-ЗМІ започаткували блоги на своїх сторінках. Блоги популярні серед читачів, вони розширюють аудиторію мас-медіа в інтернеті, а також збільшують трафік. Коли з’явилися та стали популярними соціальні мережі, багато блогерів перейшли до нових видів медіа. Значний сегмент української блогосфери становлять журналістські блоги.

В Україні соціальні мережі почали активно використовувати в останні десятиріччя.  Вони стали не лише засобом спілкування між колегами, родичами чи друзями, а й джерелом інформації для сучасних журналістів. Проте українські журналісти часто використовують інформацію з соціальних мереж неправильно, таким чином поширюючи неперевірену інформацію.

Розглянуто поняття дезінформації; з’ясовано відмінність між дезінформацією та фейком. Запропоновано класифікацію фейків за різними ознаками, з’ясовано різновиди фейкової інформації з метою поширення у мережі Інтернет. Досліджено суть і походження поняття “фейк”, описано процес створення та поширення фейкової інформації у соціальних медіа.

Науково обґрунтовано концепт “соціокомунікаційна інженерія”, окреслено об’єкт, предмет та методи дослідження нового виду інженерії, яка активно формується та є об’єктивно затребуваною у сучасному інформаційному суспільстві.