корупція

Стаття присвячена аналізу питань протидії корупції під час воєнного стану, акцентуючи на важливості уникнення дискреційних норм у законодавстві. Досліджуються основні ознаки дискреційних повноважень, також аналізуються наслід­ки використання адміністративного розсуду. Здійснюється аналіз положень нормативно-правових актів щодо визначеності поняття дискреційних повноважень. Встановлено, що дискреційні повноваження мають чіткі межі, які вказані у законодавстві.

У статті розглянуто феномен корупції як негативне явище суспільств. Відзначено, що корупція як соціальне явище виникла дуже давно, не минаючи жодної країни, і завжди розглядалася як зло, від якого треба позбутися і якому треба протидіяти. Акцентовано, що коли ми даємо визначення сутності корупції, важливо розуміти, що її не можна звести лише до окремого конкретного правопорушення. Корупція передусім є соціальним явищем, що зумовлене суспільними чинникам  та підпорядковується певним соціальним закономірностям. Вона чинить деструктивний вплив на соціальний розвиток.

Корупція в умовах воєнного стану постає як складне багаторівневе соціально-правове явище, яке не лише деформує інституційну основу державного управління, але й підриває легітимність державної влади в очах суспільства. У межах цього дослідження здійснено все­бічний аналіз теоретико-правових засад кваліфікації корупційних злочинів у контексті актуаль­ного кримінального законодавства України з урахуванням динаміки змін, що від­буваються під впливом правового режиму надзвичайного стану.

У статті проаналізовано рівень корупції в Україні та у світі, з особливим акцентом на порівняння національних тенденцій із міжнародними показниками. Окрему увагу приділено вивченню корупційних індексів.

Корупція, як одна з найбільш стійких соціальних патологій, супроводжує людство з мо­менту зародження перших цивілізацій. Вона виникла одночасно з появою суспільної ієрархії, адміністративного управління та розподілу ресурсів, стаючи невід’ємною частиною взаємовід­носин між владою і суспільством. У стародавніх державах корупційні практики були настільки поширеними, що багато вчених розглядають їх як один із системних чинників, що впливали на розвиток політичних і правових інститутів.

Стаття присвячена дослідженню ефективності електронної системи публічних за­купівель Prozorro у процесі боротьби з корупцією в нашій державі. Обґрунтовано зна­чення прозорості та відкритості купівельних операцій за державні кошти. Окрес­лено значення та актуальність розробки та функціонування цієї платформи як для економіки України, так і для запобігання і зменшення кількості корупційних право­порушень. У статті проаналізовано специфіку історії розробки та законодавче підґрунтя роботи елект­ронної системи Prozorro.

Стаття зосереджується на проблемі злочинів “білих комірців”, досліджуючи їхній всеохоп ний і шкідливий вплив на суспільство, особливо під час періодів соціальної та політичної не стабільності. Злочини “білих комірців” зазвичай охоплюють правопорушення, скоєні особами з високим соціальним статусом – такими як бізнесмени, державні службовці та політики, які вико ристовують своє соціальне становище та доступ до ресурсів для особистого або фінансового зба гачення.

Стаття аналізує правове регулювання з питань запобігання корупційним проявам в діяльності Державної прикордонної служби України (ДПСУ) під час воєнного стану. Корупція є значним ризиком для національної безпеки, ефективності управління державними ресурсами, економічного розвитку та стабільності влади. Правове визна­чення корупції передбачає використання службових повноважень для одержання неправомірної вигоди. В контексті воєнного стану, ДПСУ зіткнулася зі збільшеними корупційними загрозами, зокрема при під час контролі контролю державного кордону.

У статті розглядається питання прозорості як інструменту запобігання корупції в дер­жав­ному управлінні. Аналіз проводиться шляхом за допомогою аналізу причин виникнення цього явища та його основних економічних і соціальних наслідків у процесах прийняття рішень в органах державного управління. Крім того, робота зосереджена на аналізі основного міжнародного законодавчого досвіду, зокрема, італійського, який демонструє появу “ "прав на прозорість" ” з метою стримування адміністративних зловживань (а не лише злочинів) та заохочення доброчесної поведінки.

Стаття присвячена аналізу ефективності антикорупційних стратегій в україн­сь­кому публічному секторі та визначенню шляхів подальшого вдосконалення їх реалізації. Досліджуються основні проблеми, що перешкоджають успішній боротьбі з корупцією в державних структурах України, а також аналізуються  існуючінаявні стратегії та їхні резуль­тати. На основі зібраної інформації пропонуються конкретні рекомендації щодо підви­щення ефективності антикорупційних заходів у публічному секторі.