вища освіта

Досліджено специфіку функціонування ринку освітніх послуг та попит на вищу освіту в умовах війни. Здійснено оцінювання частки випускників закладів загальної се- редньої освіти, фахової передвищої освіти, студентів, що вдруге вступили до ЗВО, серед загальної кількості абітурієнтів 2018–2021 років. Проаналізовано державні видатки на сферу освіти та їхній вплив на зміну кількості абітурієнтів, що навчаються за державним замовленням. Підтверджено тенденцію до підвищення попиту на заклади фахової передвищої освіти через зміну вимог та дисбаланс на ринку праці.

Розглянуто стан і ризики функціонування системи державного забезпечення якості вищої освіти в Україні. Запропоновано громадський механізм управління якістю вищої освіти через створення інституту незалежних освітніх аудиторів. Виокремлено переваги незалежного освітнього аудиту для закладів вищої освіти. Визначено вимоги до освіти та рівня фахової підготовки незалежних освітніх аудиторів.

У статті досліджено правові проблеми та потенціал розвитку державно-приватного партнерства в сфері вищої освіти. Державно-приватне партнерства розглянуто як гнучкий і перспективний інструмент для залучення приватних інвестицій в інфраструктуру, що забезпечує необхідну кооперацію науково-освітніх центрів з компаніями реального сектора економіки, що сприяє досягненню Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року у сфері освіти.

З’ясовано, що правовий механізм системи регулювання вищої освіти являє собою
сукупність міжнародно-правових актів, зобов’язань України, Конституції України,
законів України, підзаконних нормативних правових актів та індивідуальних актів
застосування, покликаних здійснювати регулювання правовідносин між суб’єктами
освітньої діяльності в процесі впливу на сферу освіти. Визначено, що особливостями
організаційно-правового механізму державного регулювання трансформації вищої
освіти є самостійний розвиток та інноваційна діяльність, як акцентовано в Законі

Проаналізовано міжнародні та європейські стандарти у сфері забезпечення якості освіти, їхні основні принципи та рекомендації щодо створення внутрішньої системи забезпечення якості у закладі освіти на основі процесного підходу, що запропоновані Міжнародним стандартом ISO 21001:2018. Запровадження політики системи управління якістю вищої освіти повинно ґрунтуватися на студентоцентричності навчання, культурі, традиціях закладу вищої освіти, наборі переконань і цінностей, що зумовлюють поведінку закладу освіти на ринку освітніх послуг.

Розглянуто проблему формування місії університету в правовому дискурсі освітньої парадигми. Аналіз сучасних європейських та вітчизняних тенденцій університетів засвідчив актуальність переходу від простої поінформованості чи навіть просвітництва на вищий рівень формування компетентності майбутніх фахівців. Нині актуальна така система університетів, суть якої ґрунтується на якісних знаннях, компетенціях, педагогічних новаціях, розвиткові власної компетентності.

Досліджено теоретико-правову модель діяльності вищих навчальних закладів
України, визначено її концептуальні та юридичні основи. Проаналізувавши природу
вищого навчального закладу як головного складового елементу системи вищої освіти та
ключового суб’єкта освітніх правовідносин доведено, що він є юридичною особою при-
ватного або публічного права, яка з підстав, передбачених національним законодавством,
долучається до публічних відносин і наділена адміністративними повноваженнями.
Відзначено, що вищий навчальний заклад як головний складовий елемент

Розглянуто вплив інтеграційних процесів на розвиток системи вищої освіти в
Україні, досліджено поняття інтеграції у вищій освіті, визначено зміст поняття
інтеграційного середовища під час підготовки майбутніх фахівців. У результаті
проведеного аналізу досліджено, що складне та багатокомпонентне поняття
інтеграції в освіті можна розглядати у зовнішньому прояві як реформування,
модернізація освіти, рух до Європейського простору, одним із завдань якого є
піднесення компетенції майбутніх фахівців до світових стандартів, а також в її

Входження України у європейські та загальносвітові процеси зумовлює транс-
формацію соціокультурної парадигми й створюють нові моделі соціального буття
сучасного студентства. Впровадження нових методів студентських обмінів та
підтримання індивідуальної мобільності з боку держави створює новітній підхід у
сприянні економічного зросту країни, політичній стабільності та соціальній збалансо-
ваності громадян. Проаналізовано сучасний стан української освіти в умовах впливу
глобалізаційних процесів, розвиток академічної мобільності в Україні та охаракте-

For the first time, full data on the scientific and pedagogical work of Professor Volodymyr Nykyforov is published. The main stages of his work for 30 years are considered. The basic results of fundamental research and applied developments of the scientist are discussed.