виборчий процес

У статті проводиться аналіз електронних виборів як новітнього трансформаційного явища сучасної правової реальності.

Стаття присвячена дослідженню європейського досвіду розгляду та вирішення виборчих спорів в порядку адміністративної юстиції. Наявність національної системи ефективного розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, є однією з основних гарантій вільних і справедливих виборів. Україна – держава, яка інтегрується у європейський правовий простір, тому європейська система стандартів має ключове значення.

        Досліджено вплив пандемії коронавірусу на виборчий процес та результати виборів.

Автори статті розробили методологічне підґрунтя, здійснили проєктування та конструю- вання інформаційної системи супроводу захищених голосувань. Проаналізовано основні способи використання інформаційних технологій у сфері виборів. Виявлено, що мобільні пристрої, у яких використано певне програмне забезпечення, здатні істотно зменшити кількість відвідувачів виборчих дільниць, що дає змогу зробити політичне голосування значно доступнішим для людей. Здійснено проєктування інформаційної системи з використанням структурного підходу та моделі проєктування Data Flow Diagrams (DFD).

У статті досліджується рівень демократичності президентської виборчої системи США та перспективи її трансформації. Задля здійснення цього дослідження значну увагу зосереджено на основних процедурних моментах проведення президентських виборів у США, зокрема, на особливостях організації первинних виборів, всенародному голосуванні та волевиявленні Колегії виборників. Використовуючи загальнонаукові, логічні та емпіричні методи дослідження, наголошено на слабких та сильних сторонах президентської виборчої системи США. Зокрема, розглянуто

Розкрито основні положення проекту Виборчого кодексу України прийнятого в
першому читанні Верховною Радою України 7 листопада 2017 року. Звернено увагу на
позитивні положення проекту та виявлено низку недоліків. Запропоновано можливі
шляхи його вдосконалення, зокрема, спростити структуру кодексу, форму викладу
окремих норм, вдосконалити визначення відповідних термів у проекті та дати їх
визначення на початку кодексу та інше.

Розглянуто проблеми розвитку політичних партій та їх фінансової спроможності.
Проаналізовано український та зарубіжний досвід здійснення державного фінансування
політичних партій. Висвітлено загальні принципи державного фінансування політичних
партій. Виявлено недоліки системи державного фінансування політичних партій та
запропоновано шляхи вдосконалення українського законодавства.