публічна влада

Стаття присвячена дослідженню засад розгляду адміністративних справ суб’єк­тами владних повноважень та Адміністративним трибуналом Австро-Угорської кон­ституційної монархії. Конституційне закріплення принципу розподілу влади, суве­ре­нітету народу, парламентаризму, демократизму, самоврядування територіальних гро­мад, прав і свобод громадянина, судового захисту прав громадян, відповідальності органів дер­жавної влади перед громадянином та створення адміністративних судів стали важливими гарантіями розвитку правової держави.

В рамках європейської інтеграції інститут контролю над діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні cтає актуальним. Це досить новий інститут, який не було повною мірою врегульовано на рівні національного законодавства. В законі України “Про місцеве самоврядування” лише в рамках однієї норми міститься згадка, що державний контроль над орга­нами місцевого самоврядування здійснюється на підставі закону.

Сучасні доктринальні підходи щодо визначення концептів “держава” і “дер­жав­ність” є дискусійними, а іноді й контраверсійними, що й викликає потребу їх уточнення з огляду на існуючі загальносвітові та локальні тенденції.

У статті проаналізовано правові засади організації та здійснення публічної влади в Україні в умовах воєнного стану. З’ясовано, що публічна влада здійснюється у різноманітних формах, широким колом уповноважених на те суб’єктів.

З’ясовано особливості становлення професійної культури посадових осіб органів публічної влади, окреслено актуальність обраної теми статті та проаналізовано стан дослідженості цього питання у науці. Розглянуто основні дефініції поняття «професійна культура». Проаналізовано відмінні особливості культури управлінців. Здійснено аналіз чинників становлення професійної культури посадових осіб публічної влади.

У статті аналізується питання правової природи легітимності, яка є основною властивістю публічної влади в процесі взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Вона є необхідною умовою функціонування публічної влади в умовах демократичної трансформації, яка забезпечує політичну стабільність та правопорядок в державі.

Досліджено проблемні моменти впровадження міжнародно-правових приписів у систему реалізації національної державної освітньої політики. Проаналізовано окремі нормативно-правові акти, що становлять основу міжнародних та європейських стандартів з метою їх імплементації в українське законодавство, зокрема в аспекті децентралізації публічної влади на місцях. Обґрунтовано необхідність відповідності змісту національного законодавства міжнародно-правовим стандартам у сфері демократизації місцевого врядування.