Сучасні доктринальні підходи щодо визначення концептів “держава” і “державність” є дискусійними, а іноді й контраверсійними, що й викликає потребу їх уточнення з огляду на існуючі загальносвітові та локальні тенденції.
У статті проаналізовано правові засади організації та здійснення публічної влади в Україні в умовах воєнного стану. З’ясовано, що публічна влада здійснюється у різноманітних формах, широким колом уповноважених на те суб’єктів.
З’ясовано особливості становлення професійної культури посадових осіб органів публічної влади, окреслено актуальність обраної теми статті та проаналізовано стан дослідженості цього питання у науці. Розглянуто основні дефініції поняття «професійна культура». Проаналізовано відмінні особливості культури управлінців. Здійснено аналіз чинників становлення професійної культури посадових осіб публічної влади.
У статті аналізується питання правової природи легітимності, яка є основною властивістю публічної влади в процесі взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Вона є необхідною умовою функціонування публічної влади в умовах демократичної трансформації, яка забезпечує політичну стабільність та правопорядок в державі.
Досліджено проблемні моменти впровадження міжнародно-правових приписів у систему реалізації національної державної освітньої політики. Проаналізовано окремі нормативно-правові акти, що становлять основу міжнародних та європейських стандартів з метою їх імплементації в українське законодавство, зокрема в аспекті децентралізації публічної влади на місцях. Обґрунтовано необхідність відповідності змісту національного законодавства міжнародно-правовим стандартам у сфері демократизації місцевого врядування.
Стаття присвячена аналізу ідей вчених юристів кінця ХІХ – початку ХХ століття (А. Есмена, Л. Дюгі, М. Оріу), які розробили юридичну концепцію народного суверенітету і заклали основи європейської моделі конституціоналізму.
Проаналізовано питання природи та змісту публічної влади, наукові підходи до розуміння цього поняття, з’ясовано структуру публічної влади, ознаки та основні форми реалізації. Зокрема звернено увагу на співвідношення суспільно-політичної, державної та публічної влади. Визначено спільні та відмінні риси, зокрема автор розглядає характер такої влади, суб’єктний склад та територію. Запропоновано авторське визначення поняття публічної влади.
Досліджено осмислення особливостей забезпечення реалізації принципу народного суверенітету органами публічної влади в умовах демократичної трансформації та становлення нового правопорядку, побудованого на цінностях сучасного конститу-ціоналізму. Проаналізовано особливості правосвідомості пострадянського періоду та досліджено окремі аспекти правового механізму забезпечення народного суверенітету.
Розглянуто основні теоретико-правові засади та передумови формування поняття громадянського суспільства в теоретико-правовій думці, сучасний стан взаємодії громадянського суспільства і публічної влади. Досліджено проблеми, які перешкоджають упровадженню та реалізації демократичних цінностей громадянського суспільства, та їх
вирішення, через розумний баланс інтересів органів публічної влади і громадянського суспільства в Україні.