Держава і державність: сучасні геополітичні та міжнародно-правові загрози

Цитування за ДСТУ: Куракін О., Кириченко В. (2024) Держава і державність: сучасні геополітичні та міжнародно-правові загрози. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: "Юридичні науки". Том. 11, № 3 (43), С. 111-120. DOI: https://doi.org/10.23939/law2024.43.111

Citation APA: Kurakin O., Kirichenko V. (2024) State and Stateness: Contemporary Geopolitical and International Legal Threats. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: “Legal Sciences”. Vol. 11, № 3 (43), С. 111-120. DOI: https://doi.org/10.23939/law2024.43.111

1
Національний університет “Запорізька політехніка”
2
Національний університет “Запорізька політехніка”

Сучасні доктринальні підходи щодо визначення концептів “держава” і “дер­жав­ність” є дискусійними, а іноді й контраверсійними, що й викликає потребу їх уточнення з огляду на існуючі загальносвітові та локальні тенденції.

Висловлюється припущення, що “державність” є ширшим за поняття “держава”. Перше пов’язане із незалежністю, державним суверенітетом, наявністю державних і му­ніципальних органів влади, системи правових норм та визнанням їх на міжнародному рівні. До основних характеристик державності пропонується віднести національну само­ідентичність населення держави, втілення інтересів національної спільноти у державній незалежності, визнання такої держави на світовій арені та її участь у міжнародних від­носинах. Уточнено, що поняття “державність” не є тотожним “державі”.

Визначено, що до геополітичних та міжнародно-правових загроз, які здійснюють безпосередній вплив на суверенітет і незалежність держави, варто віднести: зовнішні та внутрішні збройні конфлікти, неконтрольовану міграцію, глобальний екстремізм і тероризм; нелінійні способи ведення війн, створення нових “зон напруги”, енергетична революція, зростання соціальної та економічної нерівності, громадянські конфлікти, посилення ролі національних держав, транскордонні конфлікти тощо. Зазначається, що вказані фактори вчиняють опосередкований вплив і на державність через “розмивання” самоідентичності населення держави, ставлення під сумнів її суверенітету і як наслідок – втрата правосуб’єктності на світовій арені.

Акцентується Акцентовано увагу, що негативні наслідки згаданих впливів на державність спро­можні викликати в історичній перспективі зникнення самої держави. Саме тому слід треба вчасно здійснювати контрзаходи із протидії таким геополітичним і міжнародно-пра­во­вим загрозам.

1. Мерник А. М., Ярова А. С. Поняття держава та державність: зміст та співвідношення (історико-пра­во­вий аспект). Юридичний науковий електронний журнал, 2019. № 3. С. 19–22. URL: http://www.lsej.org.ua/
3_2019/5.pdf.

2. Мірошниченко М.  І. Теоретичні і методологічні засади генезису правової системи України: монографія. Київ: Університет “Україна”, 2010. 367 с.

3. Головатий М. Ф., Антонюк О. В. Політологічний словник: навч. посіб. Київ: МАУП, 2005. 792 с.

4. Норт Д., Волліс Дж., Вайгест Б. Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії. Пер. з англ. Т. Цимбал. Київ: Наш формат, 2017. 352 с.

5. Греченко В. А. До питання про сутність поняття “державність”. Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 20, 2002. С. 244–249.

6. Мінченко Р. М. Еволюція державної влади в сучасній Україні (теоретико-правове дослідження): автореф. дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01. Київ, 2009. 38 с.

7. Батанов О. В. Конституційно-правові та соціально-політичні проблеми української державності: історія та сучасність. Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Вип. 34. Київ, 2023. С. 278–290. 

8. Селіванов В. Право і влада суверенної України. Методологічні аспекти: монографія. Київ: Ін Юре, 2002. 724 с.

9. Терлюк І. “Держава” і “державність”: до проблеми теоретико-правового та історико-правового змісту понять в контексті українського (національного) державотворення. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. 2021. № 1 (29). С. 17–28.

10. Білявський Д. С. Право на війну як складова суверенітету. Наукові заходи Юридичного факультету Західноукраїнського національного університету. 2022. С. 28–31.

11. Щербініна О. О. Взаємозв’язок суверенітету та якісних параметрів державності в умовах глобалізації: дис. .…… канд. політ. наук: спец. 23.00.02. Одеса, 2011. 209 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/
bitstream/123456789/170/1/%d0%a9%d0%b5%d1%80%d0%b1%d1%96%d0%bd%d1%96%d0%bd%d0%b0%20%d0%9e%d0%bb%d1%8c%d0%b3%d0%b0%20%d0%9e%d0%bb%d0%b5%d1%81%d1%96%d1%97%d0%b2%d0%bd%d0%b0.pdf.

12. Пирожков С. І. Збереження і розвиток державності України в умовах війни та миру: Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 23 серпня 2023 року. Вісник НАН України. 2023. № 10. С. 22–29.

13. Телешун С. О. Українські політичні реалії і геополітичні виклики на терені євразійського континенту (2013–2015 рр.). “Глобальні виклики на Євразійському просторі: перспективи України” 14–15 травня 2015 р.: матеріали доповідей та виступів / ред. кол. В. Цвих [та ін.]. Київ, 2015. С. 173–178.

14. Репецький В. Соціальна цінність міжнародного права. Вісник Львівського університету: серія “Міжнародні відносини”. Львів, 2012. Випуск 30. С. 169–174.