Стаття присвячена комплексному аналізу меж застосування технологій штучного інтелекту у судочинстві та особливостей їх правового й етичного регулювання. Актуальність дослідження зумовлена активною цифровою трансформацією правосуддя та зростанням вико- ристання інструментів штучного інтелекту з метою підвищення ефективності судової діяльності, оптимізації судових процесів і забезпечення доступу до правосуддя.
Безперечно, принципи є основою та твердим фундаментом належного функціонування сильної та незалежної судової влади у будь якій правовій державі. Часто зміцненню та удосконаленню таких засад може сприяти закордонний досвід. У статті на досвіді Республіки Польщі досліджено питання впровадження у дію конституційних принципів діяльності судової влади. У статті проводиться наукова розвідка доробку праць вчених, а також положення діючого законодавства України та Республіки Польща щодо закріплення конституційних принципів діяльності судової влади.
У статті проведено комплексний аналіз викликів для електронного правосуддя у сучасному глобалізованому суспільстві. Для досягнення мети потрібне використання авторської методології, що репрезентує систему методів та підходів, які дають змогу дійти обґрунтованих висновків, основним серед яких є синергетичний підхід.
Символізм справедливого правосуддя асоціюється з Фемідою, яка тримає в руках терези і зважує цінності та інтереси, факти і докази, аргументи і позиції. Інтелектуальна позиція адвоката й судді розглядається як шлях до отримання справедливого рішення.
Обґрунтовано зміст принципу взаємної поваги адвоката та судді в судовому процесі. Виокремлено окремі деонтологічні засади взаємної співпраці в процесі здійснення судочинства адвоката та судді.
Стаття присвячена дослідженню вітчизняної та зарубіжних тенденцій довкіллєвого правосуддя.
Для вирішення поставленої мети використано, зокрема, такі методи дослідження: метод наукового спостереження – для формування теми та мети дослідження; порівняльно-правовий метод при під час дослідженні дослідження зарубіжного досвіду екологічного правосуддя; логічний метод – для теоретичного узагальнення та формулювання висновків дослідження.
У статті проаналізовано принципи правосуддя як основу функціонування судової системи. Зазначено, що упродовж останніх років збільшився науковий інтерес до гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист, а також теоретичних основ і принципів (засад) здійснення правосуддя. Підкреслено, що конституційна модель державної влади, яка здійснюється на основі поділу самостійних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, зумовила нові стимули розвитку українського суду в загальній системі органів державної влади.
Стаття присвячена дослідженню необхідності реформування судочинства в Україні як можливості для подальшої євроінтеграції держави.
Здійснено аналіз етапів реформування, що проводились з 1991 – 2015 рр. до сьогодні та виокремлено їх позитивні і негативні наслідки.
Для чіткого розуміння досліджуваної теми, проведено розмежування понять «реформа», «реформування», «судочинство», «судоустрій», «судова влада» і «судова система», використовуючи при цьому норми чинного законодавства та різні погляди науковців.
Розглянуто проблемні питання реформування судової системи України, зокрема, проблему реформування адміністративного судочинства в контексті розвитку законодавства України відповідно до Європейських стандартів. Звернуто особливу увагу на дослідження мети судочинства в цілому та мети адміністративного судочинства, зокрема. Автором також зроблена спроба грунтовно дослідити конституційні та інші спеціальні засади адміністративного процесу.
Проаналізовано зміст та особливості реформ у сфері юстиції, судочинства та правосуддя в Україні. Розкрито роль реформ у сфері юстиції, судочинства та правосуддя у формуванні політичної асоціації між Україною та ЄС. Висвітлено проблеми та перспективи реалізації реформ у сфері юстиції, судочинства та правосуддя в Україні.
У статті вивчено проблему виокремлення та особливостей видів аргументації в судовому процесі. Досліджено базові знання та навички, якими повинен володіти мовець для ефективного аргументування. З’ясовано фактори, які впливають на цей процес. Визначено місце підготовки та вміння оперувати інформацією як ключових агентів, які впливають на результативність аргументації в судовому процесі, зважаючи на його специфіку. Вивчено макроструктурні елементи аргументативного дискурсу, їх взаємозав’язки та особливості застосування.