температура

Успішне  впровадження  у  металургійне  виробництво  систем  автоматизації  неможливе  без  наявності надійної та достовірної первинної  інформації про параметри технологічного процесу.

Наведено  результати  дослідження  залежності  похибки  визначення  температури  термометрами випромінення від коефіцієнта випромінювальної здатності досліджуваних об’єктів. Проаналізовано математичні моделі, які  описують  залежності  між  дійсним  значенням  термодинамічної  температури  і  виміряними  пірометрами  уявними температурами, із урахуванням впливу значення коефіцієнта випромінювальної здатності матеріалів. Ці моделі покладено в  основу  побудови  найпоширеніших  типів  пірометрів,  зокрема:  яскравісного,  повного  випромінення  та  спектрального відношення.

У  роботі  подано  результати  дослідження  залежності  похибки  прогнозування  значення  температури нейронними  мережами  від  похибки  вимірювання.  Описано  алгоритм  створення  тестових  послідовностей  та  навчання нейронних  мереж.  Наведено  результати  дослідження  залежності  похибки  прогнозування  значення  температури  від мультиплікативної,  нелінійної  та  випадкової  складових  похибки,  а  також  описано  результати  дослідження  залежності похибки прогнозування значення температури від одночасного впливу цих складових.

У  роботі  запропоновано  аналітичне  дослідження  складової  інструментальної  похибки  термоперетворювачів,  спричиненої  протіканням  тепла  під  час  вимірювання  високих  температур.  Значення  вказаної  похибки залежить від конструктивного виконання термоперетворювачів, інтенсивності теплообміну із вимірюванням середовищ і особливостей його контакту із зовнішнім середовищем.

Подано  опис  експериментального  устаткування  для  відпрацювання  способу  вимірювання температури розплаву металу за допомогою оптичного волоконного пірометра. Температуру запропоновано вимірювати, занурюючи зонд у метал крізь шар шлаку.

Викладено  результати  дослідження  залежності  похибки  прогнозування  температури  потоку  води  та повітря  від  кількості  входів  нейронної  мережі  та  перевірки  навченої  нейронної  мережі  на  експериментальних  даних. Наведено  формулу  температурного  перехідного  процесу  та  описано  створення  тестових  послідовностей  для  навчання нейронних мереж. Подано малюнки  та  опис  устав,  за  допомогою  яких  виконано  вимірювання  значень  температурного перехідного процесу. Описано результати проведених експериментальних досліджень.

Можливість впровадження еталону квантової температури потребує приділення істотної уваги I-T перетворювальному елементу, як унікальному електронному пристрою, що підлягає істотним навантаженням під час роботи. Враховуючи його нанорозмірність, оскільки елемент виготовляється на основі  CNTFET конструкції шляхом її трансформування у нанорозмірний термоелектричний перетворювач (стік та витік) з надпровідним затвором, ми передбачаємо особливо жорсткі вимоги до даного елемента.

Розроблено шихтові склади мас в системі зламки скла-цеоліт-глина-водорозчинний полімер. Досліджено вплив полівінілового спирту на процес поризування. Встановлено оптимальну температуру випалу та час витримкисклокерамічного матеріалуза цієї температурипри швидкісномурежимі поризування. За допомогою рентгенофазових досліджень виявлено, що матеріал складається із скловидної фази та незначної кількості кристалічних включень, що представлені кварцом і тридимітом.Отримано пористий склокерамічний матеріал низькотемпературного спікання за швидкісним режимом.

Здійснено аналітичний огляд реперних точок температури МТШ-90, що ґрунтуються на основних і вторинних реперних точках температури. Кількість реперних точок температури обмежена, це призводить до того, що виникають великі температурні проміжки між реперними точками температури. Розглянуто переваги та недоліки використання евтектичних стопів як робочого матеріалу реперної точки температури, використання яких дасть змогу істотно зменшити температурні проміжки в МТШ-90.  

Вдосконалено метод компенсації впливу опорів ліній зв’язку в двопровідних терморезистивних перетворювачах на основі комутаційного інвертування зразкового вимірювального струму. Для збільшення швидкодії та зменшення впливу перехідних комутаційних процесів застосовано аналогові запам’ятовувальні пристрої на входах ліній зв’язку. Розроблено структурну і принципову схеми терморезистивного перетворювача. Проаналізовано залежності коефіцієнта послаблення впливу опорів ліній зв’язку від похибки зразкових струмів.