образ

Нами розглядається процес формотворення, що здійснюється засобами забезпечення відмінностей, через структуру, колір, фактуру і текстуру. Форма уявляється як структура елементів і співвідношень, ієрархічно розділених для встановлення сукупної єдності. Її три об'єктивні категорії: маса, текстура і колір. Вона матиме повніше і правильніше значення, якщо нами вона буде розумітися як якась "активна енергія". Форма стає для нас "нею"- енергією, що поєднує в одну цілісність складові її елементи; форму можна вважати "силовим полем", а не просто геометричним поняттям.

У даній роботі вивчено поняття архітектурної форми, як межі зовнішніх і внутрішніх характеристик форми, її ролі в структурі композиційного образу і розкриття певних аспектів формотворення, характерних для різних видів матеріалів, їх сортаменту і типізації.

Запропоновано варіант клієнт-серверної взаємодії на основі віддалених об’єктів у глобальній мережі, а також запропоновано використання та класифікацію шаблонів під час побудови та параметризації мережних інтерфейсів.

The variant of client-server interaction based on distant objects in the global network. Also proposed use and classification of patterns in the construction and parameterization of network interfaces.

Наведена методика отримання розподілених інваріантних та параметричних властивостей образів під час фрагментації об’єму інтенсивності зображення. Показано застосування отриманих результатів у разі пошуку зображень за вмістом.

Аn extraction method of distributed invariant and parametric features of patterns based on the image intensity volume fragmentation is presented.

Висвітленоособливості моделювання структури храмового простору із урахуванням символьно- образного та архітектурно-просторового їх втілення у церковних будівлях Візантії та України-Руси. Сакралізація простору та місця через проявлений феномен їх освячення твориться образом та формою храмового об’єкта. Розглянуто простір як головний компонент формування храмової структури і як місце проявлення їхньої сакральної сутності.

У статті окреслено феномен пошуків харизматичного образу для сакральних об’єктів у львівській архітектурі межі 1990-х – 2000-х років. Унікальною особливістю об’єктів, що постали в рамках цього феномену стала свобода засобів та індивідуальних інтерпретацій, не скутих рамками канонічних та традиціоналістичних стереотипів, котрі, на цьому, ранньому етапі релігійного відродження були мало відомими та впливовими.

Розглянуто використання структурованих характеристичних рівнянь з метою вироблення програми налаштування змінних параметрів системи. Розроблена система відносних одиниць, з використанням яких розраховується множина можливих варіантів систем автоматичного керування. Досліджено можливості використання цих одиниць для спрощення математичного опису систем.

Заропононовано алгоритмічний підхід до оцінки оптимальності результатів кластеризації за критерієм відстані. Підхід ґрунтується на розв’язанні двокритеріальної оптимізації за допомогою побудови та оцінювання критеріїв оптимальності у вигляді індексних функцій.

Розглянуто різні підходи до визначення та обчислення основних понять теорії інформації, зокрема кількості інформації та оцінки її цінності на підставі статистичних міркувань (класичний підхід), теорії алгоритмів (алгоритмічний підхід) та теорії розпізнавання образів (образний підхід). Здійснено їх порівняльний аналіз та відзначено сфери їх ефективного застосування. Запропоновано новий підхід, який дає змогу кількісно оцінити цінність інформації.

This paper is devoted to the definition of «pattern design requirements for an information system». A theoretic-categorical model of the pattern is proposed, the place of patterns in the information technology development and analysis of requirements for information systems is defined.