державне управління

Проаналізовано основні чинники впливу у системі соціальних детермінант. Доведено, що пріоритетними за силою впливу на розвиток публічного управління є соціокультурні чинники. Розроблено авторську модель соціокультурної матриці відповідно до синергетичної моделі розвитку суспільства як відкритої системи. Обґрунтовано вагомість таких соціокультурних чинників на розвиток публічного управління: історичний чинник, ментальність, колективна пам’ять, національно-культурна ідентичність; світогляд із ціннісною системою координат, громадянська культура, економічна активність, соціальний капітал.

Розкрито сутність маркетингових інструментів залучення інвестицій у територіальні громади. Сформовано рекомендації для територіальних громад щодо використання інструментів маркетингу для покращення інвестиційного клімату на місцевому рівні.

Розглянуто актуальні питання з трансформації правового забезпечення управління людськими ресурсами державної служби. Проаналізовано основні нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини в сфері державного управління людськими ресурсами. Виявлено недоліки й запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення управління людськими ресурсами в системі державної служби України.

Розглянуто теоретичні підходи до розуміння сутності міжкультурної комунікації в  публічному управлінні. Проаналізовано основні підходи науковців щодо розуміння сутності поняття міжкультурної комунікації дослідниками у науковій літературі та зроблено їх узагальнення. Представлено взаємозв’язок міжкультурної комунікації з іншими науками та світоглядними відходами. Здійснено оцінку різних аспектів міжкультурної комунікації.

Акцентовано увагу на особливостях виборчої кампанії до місцевих рад у контексті сучасних викликів (електоральних вподобань, популістських слоганів, політичних інгредієнтів бренду). Звернено увагу на  програми політичних партій  та ідеологій і їх місце у  соціально-політичному житті українського суспільства. Зауважено, що, на відміну від традиційних ідеологічних систем, популізм залежить від особливостей різних національних політичних культур, конкретної сукупності обставин соціально-економічного та політичного життя певної країни.

Проведено аналіз експерименту зі створення моделі управління інтегрованим медичним комплексом адміністративної території. Висвітлено основі принципи, які закладаються в розвиток моделі керованої медико-соціальної допомоги на засадах сімейної медицини з оплатою за обсягом роботи. Досліджено механізм перерозподілу функцій між амбулаторіями сімейної медицини (АСМ), медико соціальними закладами, госпітальною і спеціалізованою амбулаторною допомогою.

В статті досліджуються реформи децентралізації в Україні, розглянуто питання, які стосуються управління соціально-економічного розвитку територій об’єднаних громад. У статті розкриваються питання соціально-економічного  розвитку, теоретичні основи об’єднаних територіальних громад та принципи їх створення, а також аналізується відповідна законодавчо-нормативна база України. На основі проведеного дослідження визначено напрями підвищення соціально-економічного розвитку об'єднаної територіальної громади з врахуванням особливостей функціонування: ресурсного потенціалу та людського капіталу.

Охарактеризовано оподаткування як складову системи вищого ієрархічного рівня управління. Визначено місце та роль оподаткування в системі макроекономічного стимулювання активізації інноваційно-інвестиційної діяльності. Обґрунтовано доцільність та необхідність переходу до управління оподаткуванням на основі врахування метрологічно оцінених міжгалузевих взаємозв’язків