Бойківщина

Світлини і негативи В. Щербаківського є важливим джерелом для вивчення генези українського сакрального будівництва, архітектури, народного мистецтва та етнографії. Вони є основою для відновлення мистецької традиції, зберігають актуальності, далеко виходять за межі історіографічного дискурсу.

Об’єктом дослідження є спадщина негативів В. Щербаківського, яка зібрана музеєм НТШ. Предметом — практика використання візуального матеріалу Вадимом Щербаківським для вивчення генези українського сакрального будівництва, народного мистецтва, етнографії та для відновлення мистецької традиції.

У публікації розглянута обширна історіографія, висвітлено сучасний
стан дослідження життя і мистецької спадщини різьбяра-будівничого Василя
Турчиняка зі с. Луг Надвірнянського району. Проаналізовано праці, присвячені
В. Турчиняку, від кінця XIX ст. до сьогодення. Вказано, що вперше заговорили про
майстра в кінці XIX ст. після того, як його робітню відвідав відомий громадський діяч
і етнограф Володимир Шухевич. Встановлено, що дослідження творчості майстра
В. Турчиняка активізувалися в кінці XX — на початку XXI ст. З’ясована джерельна

У публікації розглянута обширна історіографія, висвітлено сучасний стан
дослідження життя і мистецької спадщини різьбяра-будівничого Василя Турчиняка зі с. Луг
Надвірнянського району. Проаналізовано праці, присвячені В. Турчиняку, від кінця XIX ст. до
сьогодення. Вказано, що вперше заговорили про майстра в кінці XIX ст. після того, як його
робітню відвідав відомий громадський діяч і етнограф Володимир Шухевич. Встановлено,
що дослідження творчості майстра В. Турчиняка активізувалися в кінці XX — на початку

На усьому просторі Європи найбільша кількість, і то найцінніших зразків, дерев’яного будівництва збереглися на Україні. На Сколівщині і Турківщині у XVIII столітті відбувався процес створення нового типу сакрального об’єкта, тобто йшла своя західноукраїнська інтерпретація вертикальної композиції церковної споруди. Цей процес тривав майже два сторіччя і закінчився тим, що в цих двох районах сформувалось своє оригінальне об’ємно планувальне вирішення, яке пізніше отримало назву церкви бойківського типу.

Встановлено, що сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат, у формах і сим­во­лах якої горяни виявили і зберегли загальноукраїнську спільність та яс­кра­ву регіональну специфіку, є історичним феноменом і найвищим вира­зом народної традиційної будівельної культури.

Дослідження показали, що в місцях, де зустрічається східний тип церкви із західним, відбувається синтез архітектурно-конструктивних рішень, який дає нові типи церков. Поява нових типів на українській етнічній території залежить від часу і місця такої зустрічі.

Проаналізовано процес виникнення та становлення міста Сколе. Визначено рівень впливу власників міста Сколе на планувальну структуру, оборонну, торговельну, ремісничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релігійну, культурно-освітню функції. Розглянуто колонізаційні процеси, які відбувались на Сколівщині