Стаття присвячена дослідженню вітчизняної та зарубіжних тенденцій довкіллєвого правосуддя.
Для вирішення поставленої мети використано, зокрема, такі методи дослідження: метод наукового спостереження – для формування теми та мети дослідження; порівняльно-правовий метод при під час дослідженні дослідження зарубіжного досвіду екологічного правосуддя; логічний метод – для теоретичного узагальнення та формулювання висновків дослідження.
У цій статті проводиться дослідження комплексності системи електронного судочинства шляхом визначення його основних компонентів та їх значення для здійснення правосуддя.
У статті розглядаються аспекти узагальнення проблем у сфері доброчесності суддів в сучасних умовах політико-правової реальності.
Доброчесність суддів є основою для забезпечення громадянських прав і свобод, а також для виконання важливої ролі суддів у забезпеченні справедливого суспільства. У контексті судової реформи в Україні доброчесність суддів виступає як стратегічний інструмент забезпечення незалежності та прозорості судової системи, сприяє зміцненню довіри громадян до судової влади та підвищенню авторитету суду у суспільстві.
У статті проаналізовано принципи правосуддя як основу функціонування судової системи. Зазначено, що упродовж останніх років збільшився науковий інтерес до гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист, а також теоретичних основ і принципів (засад) здійснення правосуддя. Підкреслено, що конституційна модель державної влади, яка здійснюється на основі поділу самостійних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, зумовила нові стимули розвитку українського суду в загальній системі органів державної влади.
Стаття присвячена дослідженню необхідності реформування судочинства в Україні як можливості для подальшої євроінтеграції держави.
Здійснено аналіз етапів реформування, що проводились з 1991 – 2015 рр. до сьогодні та виокремлено їх позитивні і негативні наслідки.
Для чіткого розуміння досліджуваної теми, проведено розмежування понять «реформа», «реформування», «судочинство», «судоустрій», «судова влада» і «судова система», використовуючи при цьому норми чинного законодавства та різні погляди науковців.
У статті на основі аналізу наукових праць, чинних нормативно-правових актів й правозастосовної практики здійснено комплексне філософсько-правове дослідження моделювання процесу формування професіоналізації суддів у контексті сучасного процесу реформування державно-правової сфери, із визначенням частин, які провокують формування професіоналізації суддів, та окресленням можливих варіантів впливу на неї.
На основі ґрунтовного аналізу наявної історіографічної бази проаналізовано
правову систему підсудності справ Верховному Суду США. З’ясовано, що Верховний
Суд США є першою судовою інстанцією щодо окремих категорій справ і апеляційною –
у справах федерального значення. Сучасний Верховний Суд США розглядає справи на
підставі петиції сторони чи іншої зацікавленої особи лише в порядку сертиорарі, а
федеральні суди та вищі суди штатів можуть звернутися до нього, якщо необхідне
компетентне тлумачення норми федерального права в порядку сертифіката. Аналіз